ЕТНОПСИХОЛОГІЯ КОНФЛІКТІВ У КОНТЕКСТІ ІСТОРІЇ ПСИХОЛОГІЇ: ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ ТА МОЖЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО КОНСУЛЬТУВАННЯ, ПСИ ХОТЕРАПІЇ, ПСИХОПРОФІЛАКТИКИ, СКЛАДАННЯ ТРЕНІНГОВИХ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЙНИХ ПРОГРАМ

Анотація

У статті розглянуто етнопсихологічні чинники конфліктів у контексті історії розвитку психологічної науки та сучасних тенденцій у вищій освіті. Підкреслено, що конфлікти між представниками різних етнічних груп зумовлені як соціокультурними відмінностями, так і індивідуально-психологічними характеристиками особистості, що визначають способи реагування на стресові ситуації та механізми міжособистісної взаємодії. Особливу увагу приділено диференціальним аспектам, в тому числі ролі темпераменту, рис характеру, рівня емоційної стабільності, стилів поведінки у конфлікті, що набуває актуальності в умовах глобалізаційних процесів і посиленої міжкультурної комунікації. У статті також окреслено еволюцію наукових підходів до розуміння конфлікту: від класичних концепцій кінця ХІХ – початку ХХ століття до сучасних міждисциплінарних досліджень, які інтегрують досягнення етнопсихології, історії психології та психології конфлікту. Наголошено на важливості створення навчальних курсів з основ психологічного тренінгу для здобувачів вищої освіти спеціальності «Психологія», які б формували не лише теоретичні знання, а й практичні навички здійснення психопрофілактики конфліктних ситуацій у мультикультурному середовищі. Підкреслено необхідність формування у здобувачів вищої освіти базових знань про теоретичні засади, принципи, методи та напрями психопрофілактичної роботи, опанування ними вмінь самостійної організації психотерапевтичного процесу, поетапної взаємодії з клієнтом, а також розвиток практичних навичок застосування психокорекційних технік у роботі з різними видами поведінкових та емоційних порушень. Запропоновано авторське бачення інтеграції етнопсихологічних знань у систему підготовки психологів через соціально-психологічні тренінги, психологічне консультування та психокорекційні практики, що підвищує рівень професійної компетентності майбутніх фахівців. Результати дослідження можуть бути використані в освітньому процесі закладів вищої освіти, а також у практичній діяльності психологів-практиків під час здійснення психологічного консультування, проведення соціально- психологічних тренінгів та психокорекційної роботи.