ОБРАЗ Я ТА РЕЗИЛЬЄНТНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.2Ключові слова:
образ Я, резильєнтність, самооцінка, ставлення до тіла, міжособистісні відносини, готовність звертатися за допомогою, ресурсиАнотація
В часи воєнного стану заради виживання та підтримки свого ментального здоров’я люди мають мобілізовувати всі свої особисті ресурси. Саме через це вивчення ресурсів стійкості набуває неабиякої актуальності. У статті представлено результати емпіричного дослідження резильєнтності особистості як здатності до відновлення та її зв’язку з образом Я. Безпосередніми завданнями роботи було визначення характеру взаємозв’язків емоційно-оцінного, тілесного і соціально-поведінкового компонентів образу Я з показниками резильєнтності, а також встановлення їхніх особливостей залежно від віку, статі та способу звернення по допомогу. У дослідженні взяли участь 83 респонденти віком від 17 до 61 року. Застосовано наступний психодіагностичний інструментарій: методику «Інструмент дослідження резильєнтності (ІДР-14)» в адаптації Л. Колесніченко та О. Береженної, методику «Шкала самооцінки» М. Розенберга, методику «Діагностика міжособистісних відносин» Т. Лірі, семантичний диференціал «Ставлення до тіла» Т. Хомуленко та Н. Лесніченко, авторський опитувальник демографічних даних. У вибірці встановлено помірний рівень загальної резильєнтності. Її загальний показник позитивно корелює із самооцінкою, емоційною оцінкою, силою й активністю ставлення до тіла та стратегією домінування в міжособистісних відносинах, а негативно – з підпорядкованістю і залежністю. Домінування виявилось статистично значущим позитивним предиктором резильєнтності та пояснило 16,3% її варіативності. Також було виявлено певні статєві відмінності: чоловіки мали вищі за жінок показники позитивного мислення, тоді як жінки переважали за показниками способу життя, спрямованого на копінг та коригування, емоційної оцінки й активності у ставленні до тіла та дружелюбності в міжособистісних відносинах. Зі збільшенням віку респондентів зростали загальна резильєнтність, схильність до коригування поведінки і домінування. Готовність звертатися за допомогою була пов’язана переважно з міжособистісними відносинами і ставленням до тіла. Результати засвідчують системний зв’язок резильєнтності з позитивним уявленням про себе, прийняттям тілесності та активною, самостійною позицією у взаємодії з іншими людьми.
Посилання
Кіреєва З.О. Предиктори резильєнтності та оптимізму у осіб різного віку під час проживання пандемії SARS-CoV-2. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. 2022. Вип. 1. С. 5–10. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-1
Колесніченко Л.А., Береженна О.Ю. Адаптація на українській вибірці методики «Physical Resilience Instrument for Older Adults (PRIFOR)». Організаційна психологія. Економічна психологія. 2023. Т. 30, № 4. С. 34–46. DOI: https://doi.org/10.31108/2.2023.4.30.4
Кононенко О.І. Емоційно-оцінне ставлення особистості до себе як психологічний феномен. Вісник Одеського національного університету. Серія: Психологія. 2012. Т. 17, вип. 5. С. 73–80.
Кременчуцька М.К. Гендерні особливості діяльності, що протікає в стресогенних умовах. Гендерна конструкція соціуму: історія і сучасність: матеріали міжнародної науково-практичної конференції, Одеса, 20–21 травня 2020 р. Одеса: ОНУ імені І.І. Мечникова, 2020. С. 34–37.
Кременчуцька М.К., Добриніна І.В. Образ майбутнього: конструювання та репрезентація. Психологія та соціальна робота. 2020. Вип. 2(52). С. 84–95. DOI: https://doi.org/10.18524/2707-0409.2020.2(52).225431
Ткалич М.Г. Емоції та резилієнтність особистості у складних життєвих обставинах. Журнал сучасної психології. 2023. № 2. С. 70–75. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2023-2-8
Хомуленко Т.Б., Лесніченко Н.П. Семантичний диференціал «Ставлення до тіла». Вісник ХНПУ імені Г.С. Сковороди. Психологія. 2024. Вип. 70. С. 183–196. DOI: https://doi.org/10.34142/23129387.2024.70.14
Чиханцова О.А. Резильєнтність як особистісний ресурс українців в умовах воєнного стану. Журнал сучасної психології. 2025. № 2. С. 146–153. DOI: https://doi.org/10.26661/2786-7471/2025-2-16
Giordano F., Lipscomb S., Jefferies P., Kwon K. A., Giammarchi M. Resilience processes among Ukrainian youth preparing to build resilience with peers during the Ukraine–Russia war. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15. Article 1331886. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1331886
Leary T. Interpersonal Diagnosis of Personality: a Functional Theory and Methodology for Personality Evaluation. New York: Ronald Press, 1957. 518 p.
Linardon J., Anderson C., McClure Z. Body appreciation predicts better mental health and wellbeing: a short-term prospective study. Body Image. 2023. Vol. 45. P. 20–24. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bodyim.2023.02.001
Ouyang Y., Xiong X., Luo J., Zhang Y. Research on the influence of body image on college students’ weight-loss intention: chained intermediary analysis of self-efficacy and self-esteem. Frontiers in Psychology. 2024. Vol. 15. Article 1458259. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1458259
Rosenberg M. Society and the Adolescent Self-Image. Princeton, NJ: Princeton University Press, 1965. 326 p.
Schäfer S.K., Supke M., Kausmann C. et al. A systematic review of individual, social, and societal resilience factors in response to societal challenges and crises. Communications Psychology. 2024. Vol. 2. Article 92. DOI: https://doi.org/10.1038/s44271-024-00138-w
Troy A.S., Willroth E.C., Shallcross A.J., Giuliani N. R., Gross J.J., Mauss I.B. Psychological resilience: an affect-regulation framework. Annual Review of Psychology. 2023. Vol. 74. P. 547–576. DOI: https://doi.org/10.1146/annurev-psych-020122-041854
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




