МІКРОСОЦІАЛЬНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ІДЕНТИЧНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У СИСТЕМІ ЧИННИКІВ ФОРМУВАННЯ АДИКТИВНОЇ ТА ДЕВІАНТНОЇ ПОВЕДІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.17Ключові слова:
особистість, молодь, адикція, соціально-психологічна дезадаптація, ідентичність, мікросоціальне середовищеАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз впливу мікросоціального середовища на формування особистісної ідентичності в умовах суспільної кризи та визначено його роль у системі чинників розвитку адиктивної й девіантної поведінки молоді. Обґрунтовано актуальність дослідження в контексті сучасних соціальних трансформацій, спричинених тривалими кризовими процесами, зокрема повномасштабною війною в Україні, що супроводжуються змінами функціонування соціальних інститутів, порушенням усталених механізмів соціалізації та зростанням поширеності різних форм адиктивної поведінки. Визначено провідну роль сім'ї, референтних груп і найближчого соціального оточення у процесах інкультурації, первинної та подальшої соціалізації, засвоєння соціальних норм, цінностей і моделей поведінки, що забезпечують формування особистісної та соціальної ідентичності. Акцентовано, що в умовах суспільної кризи порушується нормативна узгодженість функціонування мікросоціального середовища, послаблюється здатність соціальних інститутів забезпечувати ефективну соціальну підтримку, нормативну визначеність та інтеграцію особистості. Це супроводжується соціально-психологічною дезадаптацією, зміною референтного соціального оточення та пошуком альтернативних джерел соціальної належності. Обґрунтовано, що за умови включення особистості до груп із девіантною нормативною системою зростає ймовірність інтеріоризації асоціальних цінностей, адиктивних моделей поведінки та інших форм поведінкових девіацій. Окреслений вплив мікросоціального середовища на формування особистісної ідентичності, який проявляється у трансляції та інтеріоризації соціальних норм, які забезпечують інтеграцію особистості до ширших суспільних структур. Наголошенно додатково, що в умовах суспільної кризи порушення нормативної узгодженості функціонування мікросоціальних груп зумовлює соціально-психологічну дезадаптацію особистості, підвищує ймовірність зміни референтного соціального оточення та може виступати одним із соціально-психологічних чинників формування адиктивної й девіантної поведінки молоді.
Посилання
Звіт щодо наркотичної та алкогольної ситуації в Україні за 2022 рік (за даними 2021 року) : звіт. Київ : Державна установа «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків МОЗ України», 2022. 78 с.
Звіт щодо наркотичної та алкогольної ситуації в Україні за 2023 рік (за даними 2022 року). Київ : Державна установа «Центр громадського здоров’я МОЗ України», 2023. 141 с.
Звіт щодо наркотиків та алкоголю за 2020 рік (за даними 2019 року) : звіт. Київ : Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України», 2020. 56 с.
Москаленко В. Соціалізація як інкультурація. Актуальні проблеми психології. 2016. Т. 1, № 44. С. 116–122.
Москаленко В. В. Соціалізація особистості : монографія. Київ : Фенікс, 2013.
Національний звіт щодо наркотиків та наркотичної ситуації в Україні за 2021 рік (за даними 2020 року) : звіт. Київ : Державна установа «Центр психічного здоров’я і моніторингу наркотиків та алкоголю МОЗ України», 2021. 57 с.
Романенко О. В. Концептуальні засади психокорекції адиктивної поведінки неповнолітніх. Юридична психологія. 2021. № 2. С. 7–13. DOI: https://doi.org/10.33270/03212902.7.
Соколенко М. О. Інтернет-адикція студентів. Актуальні проблеми психології в закладах освіти. 2022. Вип. 7. С. 134–139. DOI: https://doi.org/10.31812/psychology.v7i.7272.
Deleuze J., Rochat L., Romo L., Van der Linden M., Achab S., Thorens G., Khazaal Y., Zullino D., Maurage P., Rothen S., Billieux J. Prevalence and characteristics of addictive behaviors in a community sample: A latent class analysis. Addictive Behaviors Reports. 2015. Vol. 1. P. 49–56. DOI: https://doi.org/10.1016/j.abrep.2015.04.001.
Favieri F., Forte G., Tambelli R., Tomai M., Casagrande M. I feel addicted to watching TV series: association between binge-watching and mental health. PeerJ. 2023. Vol. 11. e15796. DOI: https://doi.org/10.7717/peerj.15796.
Liu S.-W., Chen S., Huang C., Vallario J. Parenting Style and Child Internet Addiction in China: Mediation Effect of Parental Active Meditation. International Journal of Environmental Research and Public Health. 2025. Vol. 22, № 4. 461. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph22040461.
Sun Y., Zhang Y. A review of theories and models applied in studies of social media addiction and implications for future research. Addictive Behaviors. 2021. Vol. 114. 106699. DOI: https://doi.org/10.1016/j.addbeh.2020.106699.
Tambelli R., Favieri F., Casagrande M. New Addictions in Late Adolescence and Emerging Adulthood: How Attachment Style May Predict Problematic Use of Social Networks and Binge-Watching. Healthcare. 2024. Vol. 12, № 5. 556. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare12050556.
Tateno M., Kato T. A., Shirasaka T., Kanazawa J., Ukai W., Hirota T. A network analysis of problematic smartphone use in Japanese young adults. PLoS One. 2022. Vol. 17, № 8. e0272803. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0272803.
Trucco E. M. A review of psychosocial factors linked to adolescent substance use. Pharmacology, Biochemistry and Behavior. 2020. Vol. 196. 172969. DOI: https://doi.org/10.1016/j.pbb.2020.172969.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




