ОСОБЛИВОСТІ ПОШУКУ ДОПОМОГИ ПРИ СУЇЦИДАЛЬНОМУ РИЗИКУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.18Ключові слова:
пошук допомоги, суїцидальний ризик, стигма, психічне здоров’я, самостигма, гейткіпінг, перенаправленняАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз публікацій українських та зарубіжних дослідників щодо проблеми пошуку допомоги (в закордонній науковій літературі використовується термін «help-seeking») при суїцидальному ризику. Розглянуто теоретичні моделі, які описують різні аспекти пошуку допомоги, зокрема, модель переконань щодо здоров’я, теорію запланованої поведінки та соціо-екологічний підхід. Проведено порівняльний аналіз особливостей пошуку допомоги між кількома групами ризику: підлітками, студентською молоддю, людьми середнього та літнього віку. Окреслено роль найбільш розповсюджених бар’єрів щодо пошуку допомоги – стигми, самостигми, прагнення до самостійного подолання, дефіциту часу, фінансових і логістичних бар’єрів, проблеми конфіденційності та недостатнього розпізнавання ризику в первинній ланці допомоги. Окрему увагу приділено ефекту заперечення допомоги, за якого посилення суїцидальної ідеації може поєднуватися зі зниженням готовності звертатися. В результаті зроблено висновок, що пошук допомоги при суїцидальному ризику є комплексним явищем, а його вдосконалення потребує багаторівневої стратегії: підвищення загальної психологічної та суїцидологічної грамотності, зменшення стигми, навчання представників громад навичками розпізнавання людей із суїцидальними ризиком та комунікації з ними (гейткіпінг), розвитку низькопорогових «точок входу» у систему надання підтримки, раннього скринінгу, активного перенаправлення та моніторингу втрат на маршруті допомоги. Одержані висновки можуть бути використані для планування профілактичних програм і маршрутів підтримки людей із суїцидальними ризиком. Перспективою подальших досліджень є емпіричне вивчення особливостей пошуку допомоги при суїцидальному ризику в Україні, враховуючи прогалини у дослідженнях цієї проблеми в українській науковій літературі.
Посилання
Клименко І. С., Бовтун О. В., Горлачук Я. О., Депутатов В. О., Галадза М. В. Оцінка потреби у психологічній допомозі серед військовослужбовців та бар’єри звернення. Психіатрія, неврологія та медична психологія. 2025. Т. 12, № 4 (30). С. 490–503. DOI: https://doi.org/10.26565/2312-5675-2025-30-05.
Міністерство охорони здоров’я України. Стандарт медичної допомоги «Суїцидальна поведінка» : наказ МОЗ України від 24 квітня 2026 р. № 546. Київ, 2026. 26 с. URL: https://moz.gov.ua/storage/uploads/b3f8dd99-d2e4-4e99-997ad810a7f50786/dn_546_24042026_dod.pdf
Третинна профілактика суїцидів у закладі освіти: соціально-психологічні технології кризової взаємодії педагогічної спільноти : методичні рекомендації / С. Л. Чуніхіна, Л. А. Найдьонова, Л. Г. Чорна, С. Л. Кравчук, Н. Ф. Умеренкова, Л. В. Ніконенко, В. Ю. Вінков ; за ред. С. Л. Чуніхіної. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. 144 с.
Чуніхіна С. Л., Найдьонова Л. А., Умеренкова Н. Ф. Імплементація протоколів поственції суїцидів у закладі освіти: запити освітян. Наука і освіта. 2022. № 2. С. 54–61. DOI: https://doi.org/10.24195/2414-4665-2022-2-8.
Ajzen I. The theory of planned behavior. Organizational Behavior and Human Decision Processes. 1991. Vol. 50, No. 2. P. 179–211. DOI: https://doi.org/10.1016/0749-5978(91)90020-T.
Bornheimer L. A., Czyz E. K., Koo H. J. et al. Suicide risk profiles and barriers to professional help-seeking among college students with elevated risk for suicide. Journal of Psychiatric Research. 2022. Vol. 152. P. 305–312. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2022.06.028.
Carpiniello B., Pinna F. The reciprocal relationship between suicidality and stigma. Frontiers in Psychiatry. 2017. Vol. 8. Art. 35. 9 p. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyt.2017.00035.
Czyz E. K., Horwitz A. G., Eisenberg D., Kramer A., King C. A. Self-reported barriers to professional help seeking among college students at elevated risk for suicide. Journal of American College Health. 2013. Vol. 61, No. 7. P. 398–406. DOI: https://doi.org/10.1080/07448481.2013.820731.
Lushchak O., Velykodna M., Deputatov V., Strilbytska O. Mental health help-seeking behavior among Ukrainian adults during the 2nd year of the 2022 Russian invasion: a cross-sectional study. Frontiers in Psychology. 2026. Vol. 17. Art. 1793954. DOI: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2026.1793954.
Lustig S., Koenig J., Resch F., Kaess M. Help-seeking duration in adolescents with suicidal behavior and non-suicidal self-injury. Journal of Psychiatric Research. 2021. Vol. 140. P. 60–67. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpsychires.2021.05.037.
McLeroy K. R., Bibeau D., Steckler A., Glanz K. An ecological perspective on health promotion programs. Health Education Quarterly. 1988. Vol. 15, No. 4. P. 351–377. DOI: https://doi.org/10.1177/109019818801500401.
Niederkrotenthaler T., Reidenberg D. J., Till B., Gould M. S. Increasing help-seeking and referrals for individuals at risk for suicide by decreasing stigma: the role of mass media. American Journal of Preventive Medicine. 2014. Vol. 47, No. 3, Suppl. 2. P. S235–S243. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amepre.2014.06.010.
Rickwood D., Thomas K. Conceptual measurement framework for help-seeking for mental health problems. Psychology Research and Behavior Management. 2012. Vol. 5. P. 173–183. DOI: https://doi.org/10.2147/PRBM.S38707.
Rosenstock I. M., Strecher V. J., Becker M. H. Social learning theory and the Health Belief Model. Health Education Quarterly. 1988. Vol. 15, No. 2. P. 175–183. DOI: https://doi.org/10.1177/109019818801500203.
Vörös V., Szabó Z., Torma E. et al. Internet use related to suicidal thoughts and help-seeking: preliminary results of a study with depressive patients. European Psychiatry. 2022. Vol. 65, Suppl. 1. P. S835. DOI: https://doi.org/10.1192/j.eurpsy.2022.2163.
Wang X., Beltran S., Burns R. et al. Suicide risk help-seeking among middle– to old-age adults: a systematic review. Innovation in Aging. 2023. Vol. 7, No. 1. Art. igac079. P. 1–12. DOI: https://doi.org/10.1093/geroni/igac079.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




