ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД КОНСТРУКТИВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОВОГО ПРОЦЕСУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ

Автор(и)

  • С. Б. Бартош Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна Національної академії педагогічних наук України https://orcid.org/0009-0006-0171-965X

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.28

Ключові слова:

психологічний супровід, конструктивізація професійної діяльності, адміністративне судочинство, програма психологічного супроводу, андрагогіка, професійне вигорання, емоційна саморегуляція

Анотація

У статті обґрунтовано концептуальні засади та розкрито структуру програми психологічного супроводу конструктивізації професійної діяльності учасників адміністративного судового процесу. Конструктивізацію професійної діяльності визначено як цілеспрямований процес розвитку психологічних умов, що забезпечують ефективну, психологічно безпечну та орієнтовану на спільне розв'язання проблеми взаємодію сторін, а програму психологічного супроводу – як систему цілеспрямованих заходів формування й розвитку цих умов у фахівців правничої сфери. Методологічною основою програми визначено інтеграцію системно-діяльнісного, конструктивістського, компетентнісного та андрагогічного підходів, що дає змогу розглядати розвиток фахівця не як засвоєння готових приписів, а як активне перетворення власного професійного досвіду дорослою особистістю. Програму побудовано на трьох засадничих положеннях: дворівневій (внутрішня та зовнішня підсистеми) природі психологічних умов; диференційованості впливу за результатами попередньої діагностики; урахуванні чотирьох елементів конструктивізації – суб'єкта, професійного середовища, професійних завдань і професійної взаємодії. Показано спрямованість програми на розвиток трьох взаємопов'язаних компонентів: когнітивного, емоційно-регулятивного та комунікативно-поведінкового. При цьому враховано рольову специфіку суддів, адвокатів і представників суб'єктів владних повноважень та структурну асиметрію адміністративного судочинства. Розкрито чотиримодульну структуру програми: професійна адаптивність; техніки психічної саморегуляції; профілактика професійного вигорання; самовдосконалення професіонала. Описано три рівні її впровадження: індивідуально-психологічний, комунікативно-психологічний та організаційно-психологічний. Логіку методичного забезпечення побудовано на основі моделі проєктування навчання ADDIE та чотирирівневої моделі оцінювання Д. Кіркпатріка (D. Kirkpatrick). Емпіричну перевірку ефективності програми визначено як завдання подальшого етапу дослідження.

Посилання

Бедь В. В. Юридична психологія : навч. посіб. Київ, 2018. 226 с.

Бєляєва С. Професійне вигорання: шляхи запобігання. Збірник матеріалів Національної школи суддів України. 2014. С. 121–125.

Ванджурак Р. Емоційна складова розсуду суб'єктів правозастосування (роль емоцій в ухваленні дискреційних рішень). Наука і правоохорона. 2025. Вип. 1-2 (67-68). DOI: 10.33270/0525676812.6.

Головань М. С. Компетентнісний підхід у процесі професійної підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Наукова діяльність як шлях формування професійних компетентностей майбутнього фахівця: матеріали ІІІ Міжвузівської науково-практичної конференції (Суми, 5–6 грудня 2012 р.). Суми : СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2012. С. 21–23.

Карамушка Л. М. Психологія управління : навч. посіб. Київ : Міленіум, 2003. 344 с.

Кокун О. М. Психологія професійного становлення сучасного фахівця : монографія. Київ : Інформ.-аналіт. агентство, 2012. 200 с.

Крайніков Е. В., Пільков К. Копінг-стратегії та механізми психологічного захисту особистості у подоланні емоційного вигорання в адвокатському середовищі. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія. 2016. № 1(4). С. 71-74.

Лук'янова Л. Б. Освіта дорослих: сучасні стратегії і практики в Україні та зарубіжжі : монографія. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. 340 с.

Психологічний супровід навчання різних категорій дорослого населення : монографія / Е. О. Помиткін, В. В. Рибалка, О. М. Ігнатович та ін. Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2019.

Рибалка В. В. Психологія розвитку особистісної готовності педагогів до професійної діяльності : методичні рекомендації. Київ : Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, 2023.

Савченко Г. В. Професійно-психологічна готовність особистості до соціономічних особливостей суддівської діяльності : дис. ... канд. психол. наук : 19.00.01 / Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. Київ, 2017.

Тимощук Є. А. Психологічні особливості формування саморегуляції майбутніх педагогів в умовах невизначеності : дис. ... д-ра філософії : 053. Острог, 2025.

Чебикін О. Я. Структура, зміст та особливості емоційної регуляції пізнавальної діяльності школярів. Психологія і суспільство. 2016. № 4(66). С. 76-88.

Alsalamah A., Callinan C. Adaptation of Kirkpatrick's four-level model of training criteria to evaluate training programmes for head teachers. Education Sciences. 2021. Vol. 11, No. 3. Art. 116. DOI: 10.3390/educsci11030116.

De Dreu C. K. W., Evers A., Beersma B., Kluwer E. S., Nauta A. A theory-based measure of conflict management strategies in the workplace. Journal of Organizational Behavior. 2001. Vol. 22, No. 6. P. 645-668. DOI: 10.1002/job.107.

Frederick S. Cognitive reflection and decision making. Journal of Economic Perspectives. 2005. Vol. 19, No. 4. P. 25–42. DOI: 10.1257/089533005775196732.

Gross J. J., John O. P. Individual differences in two emotion regulation processes: implications for affect, relationships, and well-being. Journal of Personality and Social Psychology. 2003. Vol. 85, No. 2. P. 348-362. DOI: 10.1037/0022-3514.85.2.348.

Jones E. An emotionally vulnerable profession? Professional values and emotions within legal practice. Legal Ethics. 2023. Vol. 26, No. 2. P. 238-257. DOI: 10.1080/1460728x.2024.2341345.

Kuchuk A. M., Andrusyshyn B. I., Bilozorov Y. V., Minchenko O. V., Filianina L. A. Lawyer's emotional intelligence and professional ethics development: aspects of the widespread introduction of legal clinic. Linguistics and Culture Review. 2021. Vol. 5, No. S2. P. 608–618. DOI: 10.21744/lingcure.v5nS2.1395.

Leben S. Exploring the overlap between procedural-justice principles and emotion regulation in the courtroom. Oñati Socio-Legal Series. 2019. Vol. 9, No. 5. P. 852-864. DOI: 10.35295/osls.iisl/0000-0000-0000-1068.

Mann L., Burnett P., Radford M., Ford S. The Melbourne Decision Making Questionnaire: an instrument for measuring patterns for coping with decisional conflict. Journal of Behavioral Decision Making. 1997. Vol. 10, No. 1. P. 1-19.

Maroney T. A. Empirically investigating judicial emotion. Oñati Socio-Legal Series. 2019. Vol. 9, No. 5. P. 799-830. DOI: 10.35295/osls.iisl/0000-0000-0000-1089.

Peer E., Gamliel E. Heuristics and biases in judicial decisions. Court Review: The Journal of the American Judges Association. 2013. Vol. 49. P. 114–118.

Pereira S. P. M., Correia P. M. A. R., Palma P. J. da, Pitacho L., Lunardi F. C. The conceptual model of role stress and job burnout in judges: the moderating role of career calling. Laws. 2022. Vol. 11, No. 3. Art. 42. DOI: 10.3390/laws11030042.

Rašić M. Absence of an oral hearing in administrative disputes: a comparative analysis of Slovenia and Croatia. Central European Public Administration Review. 2023. Vol. 21, No. 2. P. 141–164. DOI: 10.17573/cepar.2023.2.07.

Rossouw E., Rothmann S. Well-being of judges: A review of quantitative and qualitative studies. South African Journal of Industrial Psychology. 2020. Vol. 46. Art. a1759. DOI: 10.4102/sajip.v46i0.1759.

Schrever C., Hulbert C., Sourdin T. The psychological impact of judicial work: Australia's first empirical research measuring judicial stress and wellbeing. Journal of Judicial Administration. 2019. Vol. 28, No. 3. P. 141-168.

Szabo D. A. Adapting the ADDIE instructional design model in online education. Studia Universitatis Babeș-Bolyai Psychologia-Paedagogia. 2022. Vol. 67, No. 1. P. 125-140. DOI: 10.24193/subbpsyped.2022.1.08.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-17

Як цитувати

Бартош, С. Б. (2026). ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД КОНСТРУКТИВІЗАЦІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧАСНИКІВ АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДОВОГО ПРОЦЕСУ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ТА СТРУКТУРА ПРОГРАМИ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 155-161. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.28