ПРОФЕСІЙНО-ОСОБИСТІСНА СТІЙКІСТЬ МАЙБУТНІХ КЛІНІЧНИХ ПСИХОЛОГІВ ТА ЇЇ ЗВ’ЯЗКИ З РЕЗИЛЬЄНТНІСТЮ І САМОЕФЕКТИВНІСТЮ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.30Ключові слова:
професійно-особистісна стійкість, майбутні клінічні психологи, професійна життєстійкість, резильєнтність, загальна самоефективність, структурно-функціональна модель, магістерська підготовка, інтервізія, супервізіяАнотація
У статті теоретично обґрунтовано професійно-особистісну стійкість майбутніх клінічних психологів як інтегративне психологічне утворення, що забезпечує професійну спрямованість, саморегуляцію, відповідальне прийняття рішень, дотримання меж компетентності та відновлення продуктивного функціонування у складних ситуаціях. Запропоновано структурно-функціональну модель, що охоплює регулятивно-рефлексивний, особистісно-ресурсний, суб’єктно-відповідальний і професійно-ціннісний компоненти. Мета дослідження полягала у визначенні зв’язків професійної життєстійкості з резильєнтністю та загальною самоефективністю. У кореляційному дослідженні взяли участь 132 магістранти освітньої програми «Клінічна та реабілітаційна психологія» віком 22-54 роки. Застосовано Опитувальник професійної життєстійкості О. М. Кокуна, україномовну версію CD-RISC-10 та Шкалу загальної самоефективності Р. Шварцера і М. Єрусалема в адаптації І. Галецької. Середній показник професійної життєстійкості становив M = 52,47, SD = 10,45; резильєнтності M = 19,82, SD = 6,37; самоефективності M = 25,74, SD = 5,11. Порівняння з нормативами має описовий характер через відмінності між вибірками. Професійна життєстійкість була пов’язана з резильєнтністю, ρ = 0,41, та самоефективністю, ρ = 0,46, p < 0,001. Професійний контроль найтісніше був пов’язаний із самоефективністю, ρ = 0,49, а прийняття професійного виклику з резильєнтністю, ρ = 0,43, p < 0,001. Результати підтверджують взаємопов’язаний, але не взаємозамінний характер цих ресурсів. Професійно-особистісна стійкість не зводиться лише до відновлення після стресу або впевненості у спроможності діяти. Результати обґрунтовують розвиток саморегуляції, професійної включеності, самоефективності та стратегій відновлення у поєднанні з інтервізійною і супервізійною підтримкою.
Посилання
Галецька І. Клініко-психологічне дослідження: навчальний посібник. Львів : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2015. 241 с. ISBN 978-966-613-990-3.
Кокун О. М. Опитувальник професійної життєстійкості (українська версія). Проблеми екстремальної та кризової психології. 2021. № 1(1). С. 90-104. DOI: 10.52363/dcpp-2021.1.8.
Кокун О. М. Діагностика професійної життєстійкості та психофізіологічної стійкості: методичні рекомендації. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2024. 58 с. ISBN 978-617-7745-45-6. URL: https://lib.iitta.gov.ua/739679/(дата звернення: 26.07.2026).
Ніколенко А., Огоренко В., Шустерман Т., Кокашинський В. Дослідження резилієнтності та професійної життєстійкості слухачів циклів спеціалізації у сфері охорони психічного здоров’я під час війни. Psychosomatic Medicine and General Practice. 2025. Vol. 10, No. 2. DOI: 10.26766/pmgp.v10i2.599.
Школіна Н. В., Шаповал І. І., Орлова І. В., Кедик І. О., Станіславчук М. А. Адаптація та валідизація україномовної версії Шкали стресостійкості Коннора-Девідсона-10 (CD-RISC-10): апробація у хворих на анкілозивний спондиліт. Український ревматологічний журнал. 2020. № 2(80). С. 66-72. DOI: 10.32471/rheumatology.2707-6970.80.15236.
American Psychological Association. Guidelines for clinical supervision in health service psychology. American Psychologist. 2015. Vol. 70, No. 1. P. 33-46. DOI: 10.1037/a0038112.
Bandura A. Self-Efficacy: The Exercise of Control. New York: W. H. Freeman, 1997. 604 p.
Campbell-Sills L., Stein M. B. Psychometric analysis and refinement of the Connor-Davidson Resilience Scale (CD-RISC): validation of a 10-item measure. Journal of Traumatic Stress. 2007. Vol. 20, No. 6. P. 1019-1028. DOI: 10.1002/jts.20271.
Cieslak R., Shoji K., Douglas A., Melville E., Luszczynska A., Benight C. C. A meta-analysis of the relationship between job burnout and secondary traumatic stress among workers with indirect exposure to trauma. Psychological Services. 2014. Vol. 11, No. 1. P. 75-86. DOI: 10.1037/a0033798.
European Federation of Psychologists’ Associations. About EuroPsy. URL: https://www.efpa.eu/about-europsy/ (дата звернення: 26.07.2026).
European Federation of Psychologists’ Associations. Continuing Professional Development – CPD. URL: https://www.efpa.eu/cpd/ (дата звернення: 26.07.2026).
European Federation of Psychologists’ Associations. Supervised practice. URL: https://www.efpa.eu/supervised-practice/ (дата звернення: 26.07.2026).
Luszczynska A., Scholz U., Schwarzer R. The General Self-Efficacy Scale: multicultural validation studies. The Journal of Psychology. 2005. Vol. 139, No. 5. P. 439-457. DOI: 10.3200/JRLP.139.5.439-457.
Masten A. S., Lucke C. M., Nelson K. M., Stallworthy I. C. Resilience in development and psychopathology: multisystem perspectives. Annual Review of Clinical Psychology. 2021. Vol. 17. P. 521-549. DOI: 10.1146/annurev-clinpsy-081219-120307.
Schwarzer R., Jerusalem M. Generalized Self-Efficacy Scale. In: Weinman J., Wright S., Johnston M., eds. Measures in Health Psychology: A User’s Portfolio. Causal and Control Beliefs. Windsor, UK: NFER-NELSON, 1995. P. 35-37.
World Health Organization. Regional Office for Europe. Leveraging health financing to strengthen mental health services in Ukraine. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe, 2023. URL: https://www.who.int/europe/publications/i/item/WHOEURO-2023-8927-48699-72383 (дата звернення: 26.07.2026).
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




