ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: РІВНЕВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ

Автор(и)

  • І. М. Еверс Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет» https://orcid.org/0009-0001-7201-6533

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.46

Ключові слова:

ментальне здоров’я, практичні психологи, умови війни, особистісні ресурси, резильєнтність, життєстійкість, копінг-стратегії, нейроцепція психологічної безпеки

Анотація

У статті обґрунтовано рівневу організацію особистісних ресурсів збереження ментального здоров’я практичних психологів, які здійснюють професійну діяльність в умовах війни. Актуальність теми зумовлена тим, що ризики вторинної травматизації та професійного вигорання фахівця воєнного часу випливають зі структури самої професійної діяльності, а отже, протидія їм потребує впорядкованого уявлення про ресурси стійкості. Показано, що наявні дослідження подають ресурси у вигляді переліку рівнозначних властивостей, унаслідок чого залишається нез’ясованим питання про співвідношення між ними та послідовність їх застосування. Запропоновано критерій упорядкування ресурсів за функцією в регуляторному ланцюзі та виокремлено чотири рівні: базовий, до якого віднесено нейроцепцію психологічної безпеки; регуляторний, що охоплює емоційну компетентність та емоційний інтелект; поведінковий, представлений копінг-стратегіями; інтегральний, до якого належать резильєнтність та життєстійкість. Обґрунтовано, що кожен наступний рівень надбудовується над попереднім і без нього втрачає дієвість, а резильєнтність та життєстійкість постають результатом систематичної роботи нижчих рівнів, а не самостійними навичками. Показано, що за хронічно активованої нейроцепції загрози, характерної для умов затяжної війни, навчання фахівця технікам подолання стресу дає обмежений результат, оскільки поведінковий рівень надбудовується над регуляторним, а не заміщує його. Визначено наслідки запропонованої моделі для послідовності профілактичної роботи з психологами: така робота має розпочинатися з відновлення відчуття безпеки, продовжуватися розвитком здатності розпізнавати і називати власні стани, далі переходити до формування гнучкого репертуару подолання і лише потім до нарощування інтегральних властивостей. Окреслено обмеження моделі, пов’язані з наявністю зворотних впливів між рівнями. Перспективу подальших розвідок становить емпірична перевірка запропонованої ієрархії на вибірці українських психологів.

Посилання

Богдан О. Стратегії психологічного добробуту українців у взаємодії з копінг-стратегіями в умовах війни. Проблеми політичної психології. 2024. Т. 16 (30). С. 60–83. DOI: https://doi.org/10.33120/popp-Vol16-Year2024-164

Гарькавець С. О. До проблеми нових викликів у фахівців-психологів в умовах воєнного стану. Психологія особистості фахівця в умовах воєнного часу : матеріали наук.-практ. конф. (27 жовтня 2023 р.). Львів : ЛьвДУВС, 2023. С. 80–82.

Гозак С., Єлізарова О., Станкевич Т. та ін. Адаптивні копінг-стратегії українців під час війни. Психосоматична медицина та загальна практика. 2023. Т. 8. № 4. 3 с. DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i4.463

Гранкіна-Сазонова Н. В. Психологічне благополуччя та життєстійкість студентів-психологів як важливі чинники їх професійного становлення. Психологічний часопис : зб. наук. пр. 2018. № 7 (17). С. 23–42. DOI: https://doi.org/10.31108/1.2018.7.17

Данилюк І., Предко В., Бондар М. Особливості прояву рівня життєстійкості залежно від домінуючих копінг-стратегій особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Психологія. 2023. № 1 (17). С. 30–35. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2023.1(17).4

Євтушенко І. В. Психологічне здоров’я: поняття, критерії та рівні. Вісник післядипломної освіти. Серія: Соціальні та поведінкові науки. 2023. № 25 (54). С. 56–69. DOI https://doi.org/10.58442/2522-9931-2023-25(54)56-69

Інжиєвська Л. А., Павленко М. С. Феномен резильєнтності до емоційного вигорання медичних працівників. Наукові перспективи. 2024. № 1 (43). С. 792–805. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-1(43)-792-805

Карамушка Л. М., Снігур Ю. С. Копінг-стратегії: сутність, підходи до класифікації, значення для психологічного здоров’я особистості та організації. Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2020. Т. 1. Вип. 55. С. 54–60.

Кіреєва З. Предиктори резильєнтності та оптимізму у осіб різного віку під час проживання пандемії SARS-CoV-2. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологія. 2022. № 1. С. 5–10. DOI: https://doi.org/10.32999/ksu2312-3206/2022-1-1

Кокун О. М. Життєстійкість і резильєнтність людини в сучасному світі: теорія, дослідження, практика : монографія. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2025. 214 с.

Коструба Н. С., Журба М. Л. Емоційний інтелект як чинник ментального здоров’я. Наукові перспективи. 2024. № 4 (46). С. 1286–1297. DOI: https://doi.org/10.52058/2708-7530-2024-4(46)-1286-1297

Кравченко О. Емоційне вигорання педагогів та їх копінг-стратегії у сучасних умовах освітнього процесу. Прояви резилієнтності на різних рівнях системи: сім’я, освіта, суспільство під час війни : зб. наук. матеріалів ІІ Міжнар. наук.- практ. конф. (23–24 трав. 2024 р.). Полтава, 2024. С. 65–68.

Левін Т. Предиктори, дескриптори та складові емоційного вигорання у лікарів-психіатрів під час війни: взаємозв’язки, комплексна і математична моделі розвитку та прогнозу. Психосоматична медицина та загальна практика. 2023. Т. 8. №2. 20 с. DOI: https://doi.org/10.26766/pmgp.v8i2.438

Медянова О., Дворніченко Л., Любіна Л., Шкраб’юк В., Кононенко О. Психологічна резильєнтність особистості в умовах війни. Перспективи та інновації науки. 2023. № 10 (28). С. 601–611. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2023-10(28)-601-611

Мірошниченко О. Профілактика синдрому «професійного вигорання» у працюючих в екстремальних умовах : навч.-метод. посіб. Житомир : Вид-во ЖДУ імені І. Франка, 2013. 155 с.

Предко В. В., Сомова О. О. Вплив війни на зміну рівня стресу та стратегій збереження життєстійкості українців. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Психологія. 2022. Т. 33 (72). Вип. 4. С. 89–98. DOI: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2022.4/16

Романовська Д., Литвин С., Малишева К. Українськомовна адаптація «Шкали нейроцепції психологічної безпеки» (NPSS). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Психологія. 2024. С. 48–54. DOI: https://doi.org/10.17721/BPSY.2024.1(19).8

Федчук О. В. Особистісна безпека фахівця як чинник актуалізації емоційного ресурсу особистості : дис. ... д-ра філософії : 053. Львів, 2024. 261 с.

Чекстере О. Ю. Життєстійкість, резильєнтність і копінг-стратегії як психологічні феномени, що сприяють адаптивності особистості. Scientific Method: Reality and Future Trends of Researching : Collection of Scientific Papers «SCIENTIA» with Proceedings of the I International Scientific and Theoretical Conference. 2023. P. 222–228.

Чиханцова О. А. Психологічні основи життєстійкості особистості : монографія. Київ : Талком, 2021. 319 с.

Hobfoll S. E. Social and Psychological Resources and Adaptation. Review of General Psychology. 2002. Vol. 6. No. 4. P. 307–324. DOI: https://doi.org/10.1037/1089-2680.6.4.307

Porges S. W. Polyvagal Safety: Attachment, Communication, Self-Regulation. New York : W. W. Norton & Company, 2021. 320 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-17

Як цитувати

Еверс, І. М. (2026). ОСОБИСТІСНІ РЕСУРСИ ЗБЕРЕЖЕННЯ МЕНТАЛЬНОГО ЗДОРОВ’Я ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ ВІЙНИ: РІВНЕВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТА НАСЛІДКИ ДЛЯ ПРОФІЛАКТИКИ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 267-271. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.46