ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТА МЕХАНІЗМИ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ Й ЕГАЛІТАРНИХ ЗАСАД У СІМ’Ї

Автор(и)

  • М. Хмара Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука https://orcid.org/0000-0003-2228-0069

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.50

Ключові слова:

емоційний інтелект, емоційна компетентність, емпатія, гендерна рівність, гендерна паритетність, егалітарний шлюб, матримоніальна взаємодія, сімейна система, рефлексивність, парентальні практики

Анотація

У статті здійснено комплексний теоретико-методологічний аналіз емоційного інтелекту як провідної психологічної детермінанти імплементації та утвердження принципів гендерної егалітарності в сучасній сімейній системі. Обґрунтовано інтердепендентний характер зазначених феноменів та їхній інтегральний вплив на характер, спрямованість і модус інтерперсональної матримоніальної взаємодії. На основі системно-структурного підходу розкрито змістове наповнення дескрипторів емоційного інтелекту (емпатійного потенціалу, емоційної сензитивності, комунікативної лабільності та навичок вольової саморегуляції) у контексті мінімізації соціорольової асиметрії в родині. Констатовано, що високий індекс емоційної компетентності подружжя виступає потужним фасилітатором інтерсуб’єктивного взаєморозуміння, редукує конфліктогенність, оптимізує процеси консенсусного узгодження прагматичних, фінансових та парентальних виховних завдань без апеляції до ригідних патріархальних стереотипів. У межах дослідження диференційовано комплекс психологічних чинників, що опосередковують готовність партнерів до колаборації, серед яких: структура самооцінки, інтегральний рівень особистісної самоповаги, рефлексивна зрілість та когнітивна деконструкція трансгенераційного досвіду нуклеарної родини походження. Доведено, що дефіцитарність рефлексії та емоційна індиферентність детермінують латентні форми гендерної нерівності, імпліцитну девальвацію репродуктивно-побутової праці та психологічну дистанціацію подружжя. Визначено праксіологічне значення результатів, що полягає в можливості їх впровадження у практику сімейного консультування, дошлюбної пропедевтики молоді та проектування тренінгових програм розвитку емоційної культури. Окреслено вектори подальших пошуків, орієнтованих на емпіричну верифікацію визначених зв'язків у сім'ях різної структурно-функціональної архітектоніки.

Посилання

Бабяк О. О. Проблема емоційного інтелекту в психологічній науці. Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2021. Т. 1, No 16. С. 29-44. DOI: https://doi.org/10.33189/epsn.v1i16.139

Комар Т. Емоційний інтелект як фактор особистісної готовності до подружнього життя. Psychology Travelogs. 2024. No 4. С. 324-332. DOI: https://doi.org/10.31891/PT-2024-4-31

Маркович Х. М., Шардакова А. С. Ґендерна рівність у сімейних відносинах: правові аспекти захисту прав жінок та чоловіків у шлюбі. Аналітично-порівняльне правознавство. 2024. No 5. С. 193-198. DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.05.30

Хлівнюк Т. П., Кулава К. О., Горпиненко Н. В. Впровадження гендерно-чутливого та конфліктологічного підходів у соціальній роботі з різними клієнтами на рівні територіальних громад. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2023. No 1 (125). С. 26-33. DOI: https://doi.org/10.24139/2312-5993/2023.01/026-033.

Цимбалюк А. О., Васюк К. М. Особливості стратегій вирішення конфлікту в осіб з різним рівнем емоційного інтелекту. Період трансформаційних процесів в світовій науці: задачі та виклики : матеріали конференції МЦНД, м. Кропивницький, Україна, 06 черв. 2025 р. Кропивницький, 2025. С. 400-402.

Шпак М. Емоційний інтелект в контексті сучасних психологічних досліджень. Психологія особистості. 2011. No 1. С. 282– 288.

Perera C., Bakrania S., Ipince A., Nesbitt-Ahmed Z., Obasola O., Richardson D. et al. Impact of social protection on gender equality in low– and middle-income countries: a systematic review of reviews. Campbell Systematic Reviews. 2022. Vol. 18, No. 2. Art. cl2-1240. DOI: https://doi.org/10.1002/cl2.1240.

Raj A., Kumra T., Darmstadt G. L., Freund K. M. Achieving gender and social equality: more than gender parity is needed. Academic Medicine. 2019. Vol. 94, No. 11. P. 1658-1664. DOI: https://doi.org/10.1097/ACM.0000000000002877

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-17

Як цитувати

Хмара, М. (2026). ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ ТА МЕХАНІЗМИ ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ Й ЕГАЛІТАРНИХ ЗАСАД У СІМ’Ї. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 292-297. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.50