ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА РУМІНАЦІЇ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО ТА ПІСЛЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ІНТЕРВЕНЦІЙ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.54

Ключові слова:

румінація, військовослужбовці, психологічні інтервенції, афективна регуляція, метакогнітивний контроль, рефлексія, когнітивна гнучкість, посттравматичний стрес

Анотація

У статті представлено результати емпіричного дослідження функціональної структури румінації у військовослужбовців та її змін під впливом психологічних інтервенцій. Актуальність дослідження визначається поширеністю румінаційних процесів в умовах бойового стресу та необхідністю оптимізації психологічної реабілітації. Румінація розглядається як багатовимірний когнітивно-емоційний процес, що охоплює афективну фіксацію, метакогнітивне відновлення контролю та рефлексивні стратегії. Метою дослідження було проаналізувати структуру румінації у військовослужбовців до та після психологічних інтервенцій та визначити динаміку її основних компонентів. Використано дизайн «до–після» з однією вибіркою військовослужбовців, які проходили психологічну реабілітацію. Застосовано модифіковану шкалу румінації (Ruminative Responses Scale), методи описової статистики, порівняльного аналізу та розрахунок розміру ефекту (Cohen’s d), а також якісний аналіз відповідей респондентів. Встановлено, що до інтервенцій румінація мала переважно дезадаптивний характер і виконувала функцію псевдорегуляції негативних емоцій, проявляючись у фіксації на занепокоєнні, провині, самокритиці, апатії та безсиллі. Додатково виявлено функцію відновлення контролю через циклічне «чому»-мислення та елементи малоконструктивної аналітичної рефлексії. Після інтервенцій зафіксовано виражене зниження всіх компонентів румінації: афективного (з 3,8 до 1,9; d ≈ 2,17), метакогнітивного (з 3,4 до 1,8; d ≈ 1,72) та рефлексивного (з 3,2 до 1,75; d ≈ 1,72). Загальний рівень румінації знизився до низько-помірного. Отримані результати свідчать, що психологічні інтервенції забезпечують не лише редукцію інтенсивності румінації, а й її якісну трансформацію: послаблення афективної фіксації та циклічного причинного аналізу при збереженні, але переорієнтації аналітичної рефлексії у більш адаптивний формат. Це відображає перехід від ригідного румінаційного циклу до більш гнучких форм когнітивної та емоційної саморегуляції.

Посилання

Августюк М. М. Румінація – руйнація!? Мисленнєві пастки у контексті психічного здоров’я: монографія. Острог: Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2026. 488 с.

Avhustiuk M., Kalamazh R., Voloshyna-Narozhna V. Embedding metacognitive monitoring strategies in psychosocial rehabilitation field: Background aspects from university students’ learning activities. Youth Voice Journal. 2024. Vol. 14, No. 3. P. 16–25.

Avhustiuk M., Balashov E., Pasichnyk I., Borysenko V. Cognitive-discursive organisation of ruminative narratives in military personnel. Psycholinguistics. 2026. Vol. 39, No. 1. P. 6–34.

Avhustiuk M., Pasichnyk I., Balashov E., Kalamazh R. Ruminative thinking among military personnel of the Armed Forces of Ukraine. Insight: The Psychological Dimensions of Society. 2025. No. 13. P. 431–459.

Baik S. Y., Newman M. G. Why do individuals with generalized anxiety disorder and depression engage in worry and rumination? A momentary assessment study of positive contrast enhancement. Journal of Anxiety Disorders. 2025. Vol. 111. Article 102982.

Bardeen J. R., Fergus T. A. Rumination and threat-biased interpretation mediate posttraumatic stress and growth responses to military stressors. Military Psychology. 2022. Vol. 35, No. 7. P. 1–16.

Bucknell K. J., Kangas M., Crane M. F. Adaptive self-reflection and resilience: The moderating effects of rumination on insight as a mediator. Personality and Individual Differences. 2022. Vol. 185. Article 111234.

Buyukoksuz E., Giray G. Metacognitive therapy in post-traumatic stress disorder: A meta-analysis. Dusunen Adam Journal of Psychiatry and Neurological Sciences. 2024. Vol. 37.

Flaherty A., Katz D., Chosak A., Henry M. E., Trinh N. H., Waldinger R. J., Cohen J. N. Treatment of overthinking: A multidisciplinary approach to rumination and obsession spectrum. The Journal of Clinical Psychiatry. 2022. Vol. 83, No. 4. Article 21ct14543.

Nolen-Hoeksema S. The role of rumination in depressive disorders and mixed anxiety/depressive symptoms. Journal of Abnormal Psychology. 2000. Vol. 109, No. 3. P. 504–511.

Nolen-Hoeksema S., Wisco B. E., Lyubomirsky S. Rethinking rumination. Perspectives on Psychological Science. 2008. Vol. 3, No. 5. P. 400–424.

Schumm H., Krüger-Gottschalk A., Dyer A., Pittig A., Cludius B., Takano K., Alpers G. W., Ehring T. Mechanisms of change in trauma-focused treatment for PTSD: The role of rumination. Behaviour Research and Therapy. 2022. Vol. 148. Article 104009.

Watkins E. R. Constructive and unconstructive repetitive thought. Psychological Bulletin. 2008. Vol. 134, No. 2. P. 163–206.

Watkins E. R., Roberts H. Reflecting on rumination: Consequences, causes, mechanisms and treatment of rumination. Behaviour Research and Therapy. 2020. Vol. 127. Article 103573.

Wells A. Metacognitive therapy: Cognition applied to regulating cognition. Behavioural and Cognitive Psychotherapy. 2008. Vol. 36, No. 6. P. 651–658.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-17

Як цитувати

Августюк, М. М., Демидюк, В. М., & Галицька, О. В. (2026). ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА РУМІНАЦІЇ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ДО ТА ПІСЛЯ ПСИХОЛОГІЧНИХ ІНТЕРВЕНЦІЙ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 314-319. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.54