ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ПІДТРИМКИ ОСОБИСТОСТІ

Анотація

У статті здійснено теоретичне обґрунтування та систематизацію теоретико-методологічних засад психологічної підтримки особистості в умовах сучасних суспільних викликів. Актуальність дослідження зумовлена зростанням потреби у психологічній підтримці в контексті воєнних подій, глобальної невизначеності, соціально-економічних трансформацій і цифровізації суспільства. Метою статті є визначення сутності психологічної підтримки особистості, її основних принципів, підходів, механізмів та напрямів реалізації. Для досягнення поставленої мети використано комплекс теоретичних методів, зокрема аналіз, синтез, узагальнення, систематизацію, а також порівняльний та інтерпретаційний аналіз сучасних наукових підходів. Обґрунтовано, що психологічна підтримка є самостійним комплексним напрямом сучасної психології, який має виражену профілактично-розвивальну спрямованість і орієнтований на активізацію внутрішніх ресурсів особистості, зміцнення її психологічної стійкості та сприяння самореалізації. Встановлено, що теоретико-методологічну основу психологічної підтримки становить інтеграція гуманістичного, когнітивно-поведінкового, екзистенційно-феноменологічного, позитивно-психологічного та системно-ресурсного підходів. Особливу увагу приділено ресурсній моделі BASIC Ph як ефективному інструменту психологічного відновлення в умовах війни та криз. Запропоновано інтегративну модель психологічної підтримки особистості, що включає діагностичнооцінний, стабілізаційно-ресурсний, розвивально-корекційний та профілактично-розвивальний блоки й реалізується на індивідуальному, груповому та соціально-системному рівнях. Узагальнено основні методи і технології психологічної підтримки, зокрема першу психологічну допомогу, кризове консультування, мотиваційну фасилітацію, тренінги стресостійкості, групову роботу, інтегративні психотехнології та практики самодопомоги. Доведено, що ефективність психологічної підтримки забезпечується дотриманням принципів суб’єктності, системності, контекстуальності, інтегративності, ресурсної орієнтованості, безпечності та етичності. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою ефективності запропонованої моделі та її адаптацією до різних категорій населення.