ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЧИННИКІВ СТІЙКОСТІ ПРОФЕСІЙНОГО «Я» ВИКЛАДАЧІВ СОЦІОНОМІЧНОЇ СФЕРИ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО СТРЕСУ

Анотація

Сучасна освітня система функціонує в умовах підвищеного рівня психологічного і соціального навантаження. Це зумовлює зростання освітнього стресу та актуалізує проблему збереження стійкості професійного «Я» викладачів соціономічної сфери. Тривалі трансформаційні зміни освітньої сфери, цифровізація та кризові соціальні умови підсилюють ризики розвитку професійного виснаження та дестабілізації професійної ідентичності. Тривалий хронічний стрес спричинює необхідність ґрунтовного теоретичного осмислення впливу психологічних чинників на формування професійної стійкості спеціалістів, серед яких провідне місце займають викладачі соціономічної сфери. Мета роботи – теоретично узагальнити та системно проаналізувати психологічні чинники стійкості професійного «Я» викладача соціономічної сфери в умовах освітнього стресу з акцентом на професійній ідентичності, самоефективності та резильєнтності фахівця. Результати. У результаті проведеного теоретико-оглядового аналізу сучасних наукових досліджень встановлено, що стійкість професійного «Я» викладачів формується як багаторівнева динамічна система індивідуальних психологічних ресурсів. Професійна ідентичність визначає смислову цілісність професійного самосприйняття особистості, тоді як професійна самоефективність є механізмом реалізації цієї ідентичності в умовах освітнього навантаження. Резильєнтність стає інтегративним ресурсом адаптації, що забезпечує підтримання професійної ефективності та психологічної рівноваги. Запропоновано концептуальне розмежування нормативної функціональної резильєнтності та трансформаційної резильєнтності, що відображають різні рівні стійкості професійного «Я» викладачів, залежно від інтенсивності освітнього стресу. Встановлено суттєву роль соціального контексту та колегіальної підтримки у модерації впливу стресових чинників. Висновки. Теоретично доведено, що стійкість професійного «Я» викладача соціономічної сфери є результатом взаємодії професійної ідентичності, самоефективності, резильєнтності та умов соціального середовища, що обґрунтовує необхідність комплексного підходу до її вивчення та підтримки в умовах освітнього стресу.