ГРУПОВІ МЕТОДИ РОБОТИ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА МОЖЛИВОСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ ВІТАГЕННОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.39Ключові слова:
групові методи навчання, групова робота, вітагенне навчання, вітагенні педагогічні технології, заклад вищої освіти, здобувачі вищої освіти, інтерактивне навчання, тренінг, навчальна взаємодія, рефлексія, професійна підготовка, компетентнісний підхідАнотація
У статті здійснено теоретичний аналіз психолого-педагогічного потенціалу групових методів навчання як засобу реалізації вітагенних педагогічних технологій у закладах вищої освіти. Обґрунтовано актуальність їх використання в умовах компетентнісної модернізації вищої освіти, що передбачає активізацію пізнавальної діяльності, розвиток професійних компетентностей, критичного мислення, рефлексії та інтеграцію особистісного досвіду здобувачів у процес засвоєння нових знань. Розкрито дидактичні можливості групової взаємодії, яка забезпечує активне залучення учасників до спільного розв’язання навчальних завдань, формування навичок співробітництва, аргументованого висловлення власної позиції, прийняття колективних рішень і відповідальності за результати спільної діяльності. Проаналізовано рефлексивні, дискусійні, тренінгові, кооперативні, проєктні, ігрові та інтерактивні методи навчання, а також метод аналізу конкретних ситуацій (case study), визначено їх психологічні механізми та освітні можливості у формуванні суб’єктної позиції майбутнього фахівця. Показано, що ефективність зазначених методів зумовлена їх здатністю актуалізувати, осмислювати й педагогічно доцільно використовувати життєвий досвід здобувачів освіти, забезпечуючи перехід від репродуктивного засвоєння знань до їх особистісного й професійного осмислення. Особливу увагу приділено інтеграції групових методів із принципами вітагенного навчання, що сприяє підвищенню навчальної мотивації, розвитку рефлексивних умінь, комунікативної компетентності, здатності до співпраці та застосування знань у професійно орієнтованих ситуаціях. Перспективи подальших досліджень пов’язані з емпіричною перевіркою ефективності окремих групових методів та визначенням психолого-педагогічних умов їх оптимального застосування у професійній підготовці здобувачів різних спеціальностей.
Посилання
Зімакова Л.В., Ковалевська Н.В., Манжелій Н.М. Формування вітагенного професійного досвіду в майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Педагогічні науки. 2023. № 81. С. 66-72. URL: https://pedsciences.com.ua/web/uploads/pdf/article_26_1_2023_Zimakova.pdf
Кравченко В. Ю. Вітагенні педагогічні технології. The XII International Scientific and Practical Conference «Modern Education – Accessibility, Quality, Recognition and Problems» (Helsinki, Finland, March 25-27, 2024). Helsinki, 2024. P. 209-210.
Кравченко В. Ю. Дистанційна форма навчання в умовах посилення національної безпеки України. The III International Scientific and Practical Conference «The Most Difficult Problems of Youth and Ways to Solve Them» (Krakow, Poland, January 20–22, 2025). Krakow, 2025. P. 242-243.
Кравченко В. Ю. Енерджайзер та айсбрейкер – психотехніки активності студентів на занятті. Сучасні світові тенденції розвитку науки, освіти і технологій: матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Біла Церква, 20 березня 2024 р.): у 2 ч. Біла Церква : ЦФЕНД, 2024. Ч. 1. С. 53-54.
Кравченко В. Ю., Штанько Я. В. Практика застосування інноваційних методів навчання у вищій школі. Теоретичні та практичні дослідження в галузі гуманітарних і природничих наук: матеріали науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 24-25 лютого 2023 р.). Одеса, 2023. С. 89-91.
Міщиха Л. П. Креативні психотехнології як умова розвитку творчого мислення особистості студента. Теорія і практика сучасної психології. 2019. № 5, т. 2. С. 110-115. URL: https://tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/5_2019/part_2/22.pdf
Міщиха Л. П. Креативність як вагома характеристика інноваційної діяльності викладача вищої школи. Актуальні проблеми психології. 2019. Т. XII, вип. 26. С. 194-202. URL: https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/719887/1/26_5.pdf#page=194
Овсянецька Л. П. Ціннісні орієнтації як фактор життєдіяльності і розвитку особистості. Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. Івано-Франківськ : Плай, 2000. Вип. 5, ч. 1. С. 66-74.
Johnson D. W., Johnson R. T., Smith K. A. Cooperative learning: Improving university instruction by basing practice on validated theory. Journal on Excellence in College Teaching. 2014. Vol. 25, No. 3-4. P. 85-118.
Barkley E. F., Major C. H., Cross K. P. Collaborative Learning Techniques: A Handbook for College Faculty. 2nd ed. San Francisco, CA : Jossey-Bass, 2014. 336 p.
Gillies R. M. Cooperative learning: Review of research and practice. Australian Journal of Teacher Education. 2016. Vol. 41, No. 3. P. 39-54. DOI: 10.14221/ajte.2016v41n3.3
Kolb D. A. Experiential Learning: Experience as the Source of Learning and Development. 2nd ed. Upper Saddle River, NJ : Pearson Education, 2015. 416 p.
Kyndt E., Raes E., Lismont B., Timmers F., Cascallar E., Dochy F. A meta-analysis of the effects of face-to-face cooperative learning. Educational Research Review. 2013. Vol. 10. P. 133–149. DOI: 10.1016/j.edurev.2013.02.002
Prince M. Does active learning work? A review of the research. Journal of Engineering Education. 2004. Vol. 93, No. 3. P. 223-231. DOI: 10.1002/j.2168-9830.2004.tb00809.x
Topping K. J. Trends in peer learning. Educational Psychology. 2005. Vol. 25, No. 6. P. 631–645. DOI: 10.1080/01443410500345172
Yamarik S. Does cooperative learning improve student learning outcomes? Journal of Economic Education. 2007. Vol. 38, No. 3. P. 259-277. DOI: 10.3200/JECE.38.3.259-27
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




