СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ РЕЗИЛЬЄНТНОСТІ ЧЕРЕЗ КОМУНІКАЦІЮ В УМОВАХ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.25Ключові слова:
резильєнтність, комунікація, стресостійкість, соціально-психологічні аспекти, умови війниАнотація
Статтю присвячено теоретичному аналізу соціально-психологічних аспектів формування резильєнтності через комунікацію в умовах війни. Актуальність дослідження викликана необхідністю поглиблення наукових уявлень про психологічні механізми адаптації особистості до тривалого впливу воєнних стресорів та обґрунтуванням ролі комунікативної взаємодії у розвитку внутрішніх і соціальних ресурсів людини. У роботі послідовно розкрито взаємозв'язок понять «стрес», «стресостійкість» і «резильєнтність», здійснено аналіз сучасних наукових підходів до їх трактування та визначено особливості співвідношення зазначених категорій. Показано, що сучасне розуміння резильєнтності виходить за межі її трактування як індивідуальної властивості, натомість її розглядають як динамічний процес, що формується під впливом особистісних і соціально-психологічних чинників. Особливу увагу приділено обґрунтуванню комунікації як одного з ключових механізмів формування резильєнтності в умовах війни. Доведено, що комунікативна взаємодія сприяє розвитку довіри, підтримці соціальної згуртованості, актуалізації особистісних ресурсів, спільному осмисленню кризового досвіду та відновленню відчуття психологічної безпеки. Узагальнення результатів теоретичного аналізу дозволило обґрунтувати положення, відповідно до якого комунікацію доцільно розглядати не лише як чинник соціальної взаємодії, а як соціально-психологічний механізм формування резильєнтності, що поєднує індивідуальні можливості особистості з ресурсами соціального середовища та забезпечує її здатність до адаптації, відновлення й подальшого розвитку в умовах воєнних викликів. Одержані результати розширюють теоретичні уявлення про соціально-психологічну природу резильєнтності та можуть бути використані як концептуальне підґрунтя для подальших досліджень і вдосконалення практик психологічної та соціальної підтримки населення в умовах війни.
Посилання
Бабак К. Соціально-психологічний тренінг як інструмент психокорекції та розвитку резильєнтності через soft skills. Науковий часопис Українського державного університету імені Михайла Драгоманова. Сер. Психологічні науки. 2025. Вип. 28 (73). С. 5-13. DOI: https://doi.org/10.31392/UDU-nc.series12.2025.28(73).01.
Білоус В., Неїжпапа Л. Формування резильєнтності як основа зміцнення громадянського суспільства. Інклюзія, соціальна відповідальність та підприємництво. Соціальні інновації для розвитку громад та залучення молоді : матеріали Міжнародної Весняної Школи, 17 березня – 18 квітня 2025 р. Київ – Мелітополь, 2025. С. 54-58.
Іванова О. В. Розвиток комунікативної компетентності як чинник формування резильєнтності педагога. Вісник Національної академії педагогічних наук України. 2022. № 4 (2). С. 1-6. DOI: https://doi.org/10.37472/v.naes.2022.4240.
Ковальчук З., Наконечна Н. Формування резильєнтності, асертивності та гуманістичних цінностей у процесі професійного становлення студентів-медиків у волонтерській діяльності. Вчені записки Університету «КРОК». 2024. № 4 (76). С. 313-319. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2024-76-313-319.
Кудінова М. Теоретичні підходи до визначення сутності поняття «стресостійкість». Молодий вчений. 2019. № 3 (67). С. 137-143. DOI: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2019-3-67-28.
Мельничук І. Я. Теоретико-методологічні основи розвитку та корекції резильєнтності. Наукові записки. Сер. Психологія. 2024. № 2. С. 82-87. DOI: https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2024-2-12.
Можаровська Т. В., Бондарчук Л. О. Визначення поняття «резильєнтність» і його відмінність від схожих термінів. Global Trends and Direction of Scientific Research Development : XXXІІ International scientific and practical conference, July 31-August 2, 2024 Hamburg: International Scientific Unity, 2024. С. 231-233.
Мойсеюк В. П., Столяренко О. Б., Жиляк Н. В. Наукові основи формування резильєнтності соціальних працівників і психологів. Інклюзія і суспільство. 2025. № 1. С. 100-106. DOI: https://doi.org/10.32782/2787-5137-2025-1-12.
Орос М. М., Гал А. В. Стрес, дистрес, його види та корекція. Ліки України. 2021. № 7 (253). С. 32-35. DOI: https://doi.org/10.37987/1997-9894.2021.7(253).245660.
Пилипака Ю. І., Романюк В. Л. Стрес як загальний адаптаційний синдром та психічне здоров’я особистості. Психологія: реальність і перспективи. 2016. № 6. С. 177-182.
Радчук Г., Олексюк В., Несух А. Розвиток резильєнтності особистості. Вчені записки Університету «КРОК». 2025. № 2 (78). С. 415-423. DOI: https://doi.org/10.31732/2663-2209-2025-78-415-423.
Сичинська M. M. Прив’язаність до батьків як чинник формування резильєнтності підлітків. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Сер. Психологія. 2024. № 3. С. 69-73. DOI: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.13.
Стражник Ю. І. Аналіз сутності і генеза поняття «резильєнтність» у науковій літературі. Наукові інновації та передові технології. 2023. № 14 (28). С. 1290-1300. DOI: https://doi.org/10.52058/2786-5274-2023-14(28)-1290-1300.
Черпіта М. М., Гурич А. Ю., Джеджула О. М. Стресостійкість. Наукові записки Вінницького національного аграрного університету. Сер. Соціально-гуманітарні науки. 2013. № 2. С. 202-208.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




