ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИВЧЕННЯ РОЛІ СТИЛЮ ПРИВ’ЯЗАНОСТІ ДЛЯ РОМАНТИЧНИХ ВЗАЄМИН
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.3.5Ключові слова:
теорія прив’язаності, безпека, довіра, стиль прив’язаності, порушення прив’язаності, романтичні взаємини.Анотація
Мета. У запропонованій статті здійснено експериментальне дослідження ролі стилю прив’язаності для романтичних взаємин. Методи. Теоретична частина роботи будувалася на основі порівняльного аналізу західних науково-теоретичних досліджень щодо проблеми романтичних відносин, включаючи сучасні. На основі здійснених теоретичних пошуків та узагальнень було розроблено програму емпіричної перевірки визначених положень. Достовірність та надійність результатів забезпечувалася науково-методологічною обґрунтованістю дослідження, використанням адекватних поставленим завданням методів, репрезентативністю вибірки, застосуванням апарату математичної статистики. Результати. В статті зроблена спроба інтеграції основних положень теорії прив’язаності Джона Боулбі та Мері Ейнсворт щодо значення емоційної взаємодії з дорослим у ранньому дитинстві для розвитку близьких взаємин. Об’єкт нашого дослідження був визначений сферою романтичних взаємин. Вони характеризуються тісною інтенсивною взаємодією між протилежною статтю, яка базується на закоханості та характеризується почуттям довіри. Проведене дослідження дало змогу виявити, що люди з надійним стилем проявляють себе в стосунках більш відкрито та безпечно. Вони поважають звички, цінності партнера, не мають тенденцій до залежної поведінки. Гірша ситуація була виявлена в людей ненадійних типів. Відтак, для партнерів з тривожним чи уникаючими типами були характерні недовіра, підозрілість, напруга та депресивні стани. Ще гірша ситуація виявилась в парах, де був дезорганізований стиль. Там було багато залежної поведінки, негативної оцінки стосунків загалом та небажанням брати на себе відповідальність в контакті. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в подальшому вивченні прояву інших аспектів стилів прив’язаності на якість романтичних стосунків.
Посилання
Bowlby, J. (1969). Attachment and Loss, Vol. 1 Attachment. Attachment and Loss. New York Basic Books.
Bowlby, J. (1982). Attachment and loss: Retrospect and prospect. American Journal of Orthopsychiatry, 52(4), 664–678.
Крижановська З., Бабак К. Роль типу прив’язаності в сприйманні романтичних взаємин чоловіків та жінок. Психологічні перспективи. Луцьк. Вип. 39, 2022. С. 230–240. DOI: 10.29038/2227-1376-2022-39-kry
Крижановська З., Бабак К. Емоційна прив’язаність дитини до матері як предиктор її соціальної адаптації до шкільного життя. Психологічні перспективи. Луцьк. Вип. 38, 2021. С.138–150. DOI: https://doi.org/10.29038/2227-1376-2021-38- 138-149
Ainsworth, M. D. (1983). A sketch of a career. In A. N. O’Connoll & N. E. Russo (Eds.) Models Of Achievement: Reflections Of Eminent Women In Psychology. (pp. 200-219). New York: Columbia University Press.
Kazan C. and Shaver P. (1987). Romantic Love Conceptualized as an Attachment Process/ Article in Journal of Personality and Social Psychology.
Kim, Y., Carver, C. S., Deci, E. L., & Kasser, T. Adult attachment and psychological well-being in cancer caregivers: The mediational role of spouses' motives for caregiving. Health Psychology, 27, 2008. S. 144–S154 (special issue on moderation and mediation). [abstract]
Kim, Y., & Carver, C. S. Frequency and difficulty in caregiving among spouses of individuals with cancer: Effects of adult attachment and gender. Psycho-Oncology, 16, 2007. S. 714–723. [abstract]
Snell, WE, Jr. & Finney, PD. Вимірювання реляційних аспектів себе: реляційна повага, реляційна депресія та реляційна заклопотаність. Сучасна соціальна психологія, 17, 1993. S. 44–55.
Snell‚ W. E.‚ Jr.‚ & Finney‚ P. D. Measuring relational aspects of the self: Relational-esteem‚ relational-depression‚ and relational-preoccupation. Contemporary Social Psychology‚ 17‚1992. S. 44–55.
