СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ПОКАЗНИК ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • В. Ф. Боснюк

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.1

Ключові слова:

позитивна психологія, евдемонія, гедонія, суб’єктивне благополуччя, евдемонічне благополуччя

Анотація

У статті зауважено, що із появою нового наукового напряму, що отримав назву «Позитивна психологія», виникла потреба в простих, надійних, універсальних результативних показниках позитивного психологічного функціонування особистості. Проте дана необхідність не вирішена і до цього часу, дискусії тільки посилюються, у науковців відсутня згода за цим фундаментальним питанням. В роботі пропонується із всього різноманіття конструктів позитивної психології розглядати «суб’єктивне благополуччя» в межах гедонічного підходу до дослідження благополуччя як найбільш доречний показник позитивного функціонування особистості. Серед аргументів даної позиції вказується, що суб’єктивне благополуччя є хорошим індикатором загального стану особистості; він психометрично є відносно простим та унітарним конструктом; виступає неупередженим показником функціонування особистості, яке в цілому не залежить від індивідуального «психосоціального досвіду»; за його показником можна відрізняти евдемонічні від неевдемонічних способи життя та він може бути критерієм для порівняння та оцінки евдемонічних теорій благополуччя. Окремо розглянуто питання, чому ж тоді дослідники окрім або замість суб’єктивного благополуччя часто застосовують у своїх роботах додаткові показники або концепції благополуччя. Також в контексті даної проблеми зауважено, що незважаючи на всі доводи це не означає, що суб’єктивне благополуччя єдино «вірний» показник позитивного психологічного функціонування особистості, або що це найвища чеснота чи істинна мета всіх прагнень особистості. Суб’єктивне благополуччя – це зручний показник, який, здається, є результатом «правильної активності». Також це не означає, що люди напряму повинні прагнути до суб’єктивного благополуччя, такий підхід означав би переплутати симптом з причиною, суперечив би рекомендації Арістотеля прагнути до доброчесності, а не до щастя, та швидше за все, і не дав би позитивного результату.

Посилання

Арістотель. Нікомахова етика / пер. з давньогр. В. Ставнюк. Київ : Аквілон-Плюс, 2002. 480 с.

Боснюк В. Ф. Модель евдемонічної активності як пояснювальна концепція благополуччя особистості. Психологічні студії, 2023. № 3. (в друці)

Боснюк В. Ф. Суб’єктивне благополуччя як універсальний індикатор позитивного психологічного функціонування особистості. Всеукраїнська науково-практична конференція з нагоди 50-річчя від початку підготовки психологів у Харківському університеті : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 08-09 грудня 2022 р. / за заг. ред. О. О. Наливайко, Н. П. Крейдун. Харків, 2022. С. 27–31.

Busseri M. A. Examining the structure of subjective well-being through meta-analysis of the associations among positive affect, negative affect, and life satisfaction. Personality and Individual Differences. 2018. Vol. 122. P. 68–71. https://doi.org/10.1016/j.paid.2017.10.003

Crocker J., Canevello A. Consequences of self-image and compassionate goals. Advances in Experimental Social Psychology. 2012. Vol 45. P. 229–277. https://doi.org/10.1016/b978-0-12-394286-9.00005-6

Danner D. D., Snowdon D. A., Friesen W. V. Positive emotions in early life and longevity: Findings from the nun study. Journal of Personality and Social Psychology. 2001. Vol. 80, no. 5. P. 804–813. https://doi.org/10.1037/0022-3514.80.5.804

Diener E. Subjective well-being. Psychological Bulletin. 1984. Vol. 95, no. 3. P. 542–575. URL: https://doi.org/10.1037/0033-2909.95.3.542

Diener E., Diener C. Governments testing well-being initiatives. APS Observer. 2017. http://www.psychologicalscience.org/observer/governments-testing-well-being-initiatives

Fredrickson B. L. The role of positive emotions in positive psychology: The broaden-and-build theory of positive emotions. American Psychologist. 2001. Vol. 56, no. 3. P. 218–226. https://doi.org/10.1037/0003-066x.56.3.218

Kashdan T. B., Biswas-Diener R., King L. A. Reconsidering happiness: the costs of distinguishing between hedonics and eudaimonia. The Journal of Positive Psychology. 2008. Vol. 3, no. 4. P. 219–233. https://doi.org/10.1080/17439760802303044

Kasser T. The high price of materialism. Cambridge, MA : MIT Press, 2003. 166 p.

King L. A. Are we there yet? What happened on the way to the demise of positive psychology. Designing positive psychology: Taking stock and moving forward / ed. by K. Sheldon, T. Kashdan, M. Steger. New York, 2011. P. 439–446. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780195373585.003.0030

Lazarus R. S. Does the positive psychology movement have legs? Psychological Inquiry. 2003. Vol. 14, no. 2. P. 93–109. https://doi.org/10.1207/s15327965pli1402_02

Linton M. J., Dieppe P., Medina-Lara A. Review of 99 self-report measures for assessing well-being in adults: exploring dimensions of well-being and developments over time. BMJ Open. 2016. Vol. 6, no. 7. P. e010641. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-010641

Lyubomirsky S., King L., Diener E. The benefits of frequent positive affect: Does happiness lead to success? Psychological Bulletin. 2005. Vol. 131, no. 6. P. 803–855. https://doi.org/10.1037/0033-2909.131.6.803

Martela F., Sheldon K. M. Clarifying the concept of well-being: psychological need satisfaction as the common core connecting eudaimonic and subjective well-being. Review of General Psychology. 2019. Vol. 23, no. 4. P. 458–474. https://doi.org/10.1177/1089268019880886

Martín-María N., Miret M., Caballero F. F., Rico-Uribe L. A., Steptoe A., Chatterji S., Ayuso-Mateos J. L. The impact of subjective well-being on mortality: A meta-analysis of longitudinal studies in the general population. Psychosomatic Medicine. 2017. Vol. 79, no. 5. P. 565–575. https://doi.org/10.1097/PSY.0000000000000444

Ryff C. D. Psychological well-being revisited: Advances in the science and practice of eudaimonia. Psychotherapy and Psychosomatics. 2014. Vol. 83, no. 1. P. 10–28. https://doi.org/10.1159/000353263

Sheldon K. M. Becoming oneself: The central role of self-concordant goal selection. Personality and Social Psychology Review. 2014. Vol. 18, no. 4. P. 349–365. https://doi.org/10.1177/1088868314538549

Sheldon K. M. Putting eudaimonia in its place: On the predictor, not the outcome, side of the equation. Handbook of eudaimonic wellbeing / ed. by J. Vittersø. New York, 2016. P. 531–541. https://doi.org/10.1007/978-3-319-42445-3_36

Sheldon K. M. Understanding the good life: Eudaimonic living involves well-doing, not well-being. The social psychology of living well / ed. by J. P. Forgas, R. F. Baumeister. New York, 2018. P. 116–136.

Sheldon K. M., Corcoran M., Prentice M. Pursuing eudaimonia versus pursuing well-being: The first goal succeeds in its aim, whereas the second does not. Journal of Happiness Studies. 2019. Vol. 20, no. 3. P. 919–933. https://doi.org/10.1007/s10902-018-9980-4

van Zyl L. E., Rothmann S. Towards happiness interventions: construct clarification and intervention methodologies. Journal of Psychology in Africa. 2014. Vol. 24, no. 4. P. 327–341. https://doi.org/10.1080/14330237.2014.980621

Vitterso J. Handbook of Eudaimonic Well-Being. Cham : Springer International Publishing, 2016. P. 569. https://doi.org/10.1007/978-3-319-42445-3

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-06

Як цитувати

Боснюк, В. Ф. (2023). СУБ’ЄКТИВНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ЯК КЛЮЧОВИЙ ПОКАЗНИК ПОЗИТИВНОГО ПСИХОЛОГІЧНОГО ФУНКЦІОНУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 5-9. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.2.1