ІМПЛІЦИТНА ТЕОРІЯ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я У СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.2Ключові слова:
психічне здоров’я, здоров’я, імпліцитна теорія, картина світу.Анотація
В статті представлено результати дослідження імпліцитних уявлень студентської молоді про психічне здоров’я та його складові. Нами робиться припущення, що уявлення людей про психічне здоров’я формуються у результаті впливу культури. Тривалий час в Україні панувала радянська парадигма сприйняття здоров’я як якісної характеристики людини. Вона призвела до того, що здоров’я розглядається як результат процесу лікування, а не результат обраного стилю життя. Останні реформи у сфері охорони громадського здоров’я пов’язані з розвінчанням міфу про визначальну роль фізичного здоров’я в оцінці якості життя людини та недооцінки психічного стану як фундаментальної властивості особистості. У дослідженні було вивчено внутрішні (побутові) уявлення молоді про складові психічного здоров’я та його взаємозалежність від фізичного стану людини. Загальна методологія дослідження побудована на вивченні семантичних зв’язків між окремими компонентами психічного здоров’я, виявленні окремих кластерів уявлень про психічне здоров’я. За результатами статистичного вивчення оціночних суджень досліджуваних про рівень психічного та фізичного здоров’я ми встановили, що між цими властивостями особистості існує зв’язок. Стан фізичного та психічного здоров’я є взаємообумовленим. Нами було досліджено, що до імпліцитної структури «психічного здоров’я» входять: «здоровий сон», «гарний (поганий) настрій», «фізична активність», «інтимні стосунки», «соціальна активність», «спілкування з іншими людьми», «творча діяльність (прагнення до самореалізації)», «відсутність хвороби (фізичних вад)», «гарне самопочуття», «здорове харчування». Було виявлено, що між окремими змістовими категоріями імпліцитної теорії психічного здоров’я існують антагоністичні зв’язки. Такі суперечності свідчать про те, що окремі складові психічного здоров’я можуть унеможливлювати існування інших. В імпліцитних уявленнях психічне здоров’я є результатом способу життя. Отримані результати дослідження свідчать про те, що в українській культурі відбулися зміни, які вплинули на світоглядні уявлення українців про психічне здоров’я та його важливість для підтримки особистого благополуччя.
Посилання
Волочко Н.І. Детермінанти ставлення до здоров’я та здорового способу життя. Проблеми сучасної психології. Вип.11. 2011. С. 115–124.
Концепція Державної цільової комплексної програми розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на 2006–2010 роки. Проект 04.04.2006 – громадське обговорення. URL: http://www.moz.gov.ua/
Концепція розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року. URL: https://zakon.rada.gov.ua/
laws/show/1018-2017-р#Text
Панiна Н. В. Спосiб життя i психологiчний стан населення за умов переходу вiд тоталiтаризму до демократiї : автореф. дис. ... докт. соцiолог. наук. К., 1993. 28 с.
Taylor S.E. Health Psychology. 3rd edition. N.-Y. : McGraw-Hill, Inc., 1995. 781 p.
The Lancet Commission on global mental health and sustainable development. The Lancet. 2018. URL: https://globalmentalhealthcommission.
org