КОГНІТИВНІ СТРАТЕГІЇ УНИКНЕННЯ В ОСІБ ІЗ СОЦІАЛЬНИМ ТРИВОЖНИМ РОЗЛАДОМ У ПЕРІОД АДАПТАЦІЇ ДО УМОВ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.6Ключові слова:
соціальний тривожний розлад, когнітивне уникнення, ПТСР, адаптація, воєнний станАнотація
Стаття присвячена питанням адаптації до складних життєвих обставин людей із соціальним тривожним розладом. У статті аналізуються та висвітлюються стратегії опанування дистресу через уникнення, а також їхня роль у патогенезі соціальної тривоги й фобії та адаптації до умов війни. Обговорюється теоретичний взаємозв’язок між когнітивними стратегіями уникнення, соціальною тривогою та розвитком посттравматичних порушень. Зазначене обумовлює актуальність обраної теми. У статті продемонстровані результати емпіричного дослідження впливу когнітивних стратегій уникнення на психоемоційний стан осіб із соціальним тривожним розладом у контексті воєнного періоду. Автор вказує на те, що уникнення може бути короткостроковою спробою контролювати психоемоційний стан та адаптуватися до стресових обставин воєнного періоду. Зазначено, що особи із соціальним тривожним розладом в анамнезі мають вищу схильність до використання стратегій когнітивного уникнення, що в довгостроковій перспективі можуть поглибити соціальну фобію та обмежити адаптацію і якість життя. Означені стратегії є основним предиктором психоемоційного дистресу в робочій та повсякденній діяльності, а також корелюють зі зростанням клінічної симптоматики соціального тривожного розладу та психоемоційним дистресом через соціальне уникнення. Автор зазначає, що соціальне уникнення, яке може бути наслідком стратегій когнітивного уникнення, також може сприяти погіршенню клінічних симптомів соціального тривожного розладу. Відмова від соціальних ситуацій або уникнення соціальних взаємодій може призвести до соціальної ізоляції та подальшого заглиблення тривожних симптомів. Крім того, погіршення самоусвідомленості та емоційної гнучкості може бути результатом надмірного використання стратегій уникнення. Це може ускладнити процес адаптації до стресових ситуацій та опрацювання травматичного досвіду. Додатково продемонстровано вплив вимушеного переселення через війну як одного з модифікуючих факторів загострення проблем асоційованих як із травматичним досвідом, так і із соціальним тривожним розладом. Дослідження підкреслює важливість розгляду індивідуальних переконань та стратегій уникнення в контексті соціальної фобії, а також необхідність розвитку програм психосоціальної підтримки для цільової групи.
Посилання
Hofmann, S. G., Hay, A. C. Rethinking avoidance: Toward a balanced approach to avoidance in treating anxiety disorders. Journal of Anxiety Disorders. 2018. № 55. рр. 14–21. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2018.03.004
American Psychiatric Association. Diagnostic and statistical manual of mental disorders (5th ed, rev; DSM–5–TR). Washington, DC: Author. 2018
Stapinski, L. A., Abbott, M. J., Rapee, R. M. Evaluating the cognitive avoidance model of generalised anxiety disorder: impact of worry on threat appraisal, perceived control and anxious arousal. Behaviour research and therapy. 2010. № 48(10). рр. 1032–1040. https://doi.org/10.1016/j.brat.2010.07.005
Günther, V., Strukova, M., Pecher, J., Webelhorst, C., Engelmann, S., Kersting, A., Hoffmann, K. T., Egloff, B., Okon-Singer, H., Lobsien, D., Suslow, T. Cognitive Avoidance Is Associated with Decreased Brain Responsiveness to Threat Distractors under High Perceptual Load. Brain sciences. 2023. №13(4). 618. https://doi.org/10.3390/brainsci13040618
Sibrava, N. J., Borkovec, T. D. The Cognitive Avoidance Theory of Worry. In G.C.L. Davey & A. Wells (Eds.), Worry and its psychological disorders: Theory, assessment and treatment. Wiley Publishing. 2006. pp. 239–256. https://doi.org/10.1002/9780470713143.ch14
Wong, Q. J. J., McEvoy, P. M., Rapee, R. M. The structure of social-evaluative threat detection in social anxiety disorder. Journal of Anxiety Disorders. 2020. е102273. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2020.102273
Mahaffey B.L., Wheaton M.G., Fabricant L.E., Berman N.C., Abramowitz J.S. The contribution of experiential avoidance and social cognitions in the prediction of social anxiety. Behav Cogn Psychother. 2013. № 41(1). рр. 52-65. https://doi.org/10.1017/S1352465812000367
Kashdan TB, Julian T, Merritt K, Uswatte G. Social anxiety and posttraumatic stress in combat veterans: Relations to well-being and character strengths. Behaviour Research and Therap. 2006. № 44(4). рр. 561–583. https://doi.org/10.1016/j.brat.2005.03.010;
Kashdan TB, Morina N, Priebe S. Post-traumatic stress disorder, social anxiety disorder, and depression in survivors of the Kosovo War: experiential avoidance as a contributor to distress and quality of life. J Anxiety Disord. 2009. № 23(2). рр. 185–196. https://doi.org/10.1016/j.janxdis.2008.06.006
Avramchuk, O., Plevachuk, O., Suvalo, O. Social avoidance as a pathogenetic link between social anxiety disorder and post- traumatic experience: the review. Proceeding of the Shevchenko Scientific Society. Medical Sciences. 2022. № 66(1). https://doi.org/10.25040//ntsh2022.01.10
Plumb, J.C., Orsillo, S.M., Luterek, J.A. A preliminary test of the role of experiential avoidance in post-event functioning. Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry. 2004. № 35. рр. 245–257. https://doi.org/10.1016/j.jbtep.2004.04.011
Pineles, S. L., Mostoufi, S. M., Ready, C. B., Street, A. E., Griffin, M. G., & Resick, P. A. Trauma reactivity, avoidant coping, and PTSD symptoms: a moderating relationship?. Journal of abnormal psychology. 2011. № 120(1). рр. 240–246. https://doi.org/10.1037/a0022123
