ФЕНОМЕН ТРИВОГИ: ПСИХОЛОГІЧНІ ТА СЕМАНТИЧНІ РАКУРСИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.7Ключові слова:
тривога, семантичний аналіз, емоційна нестабільність, соціальна ізоляція, багаторівневістьАнотація
У статті проаналізовано семантичне розмаїття та психологічне сприйняття терміну «тривога», визначені суб’єктивні уявлення про тривогу та об’єктивна багаторівневість цього стану. Подана у статті інформація свідчить про те, що на сьогодні в наукових дослідженнях представлена термінологічна розмитість терміну «тривога». Зазначено, що дефініція поняття «тривога» може мати різні сенси та інтерпретації у різних контекстах та для різних людей. Вивчення образу тривоги проводилось у контексті наративного підходу на прикладі суб’єктивного персоніфікованого образу. Аналіз отриманих результатів дозволив зробити деякі узагальнюючі висновки. Встановлено, що розуміння тривоги, який можна назвати класичним (очікування загрози, небезпеки для організму та особистості; відчуття невизначеності, нерозуміння джерела цієї загрози) не знайшло повне відображення серед отриманих суб’єктивних описів. Під час проведеного дослідження виявлена розбіжність між зовнішніми проявами людини (поведінка, зовнішній вигляд) та її внутрішніми переживаннями (емоційна нестабільність, напруга). При цьому встановлено, що стан тривоги супроводжується низькою стресостійкістю, імпульсивністю, невпевненістю в собі, соціальною тривожністю; спостерігається вплив тривоги на різні сфери функціонування людини – емоційну, поведінкову, соціальну, психосоматичну; акцентується увага на хронічному, тривалому характері тривожного стану, що заважає людині реалізувати свій потенціал. Зазначено, що тривога існує на кількох рівнях: індивідуально-психологічному – емоційна нестабільність, невпевненість, замкнутість, сприйняття світу як загрози; поведінковому – уникнення контактів, ізоляція, емоційні розлади в спілкуванні; соціальному – відсутність підтримки з боку середовища, недоброзичливість, критика; інтерперсональному – відсутність взаєморозуміння і «діалогу» між особистістю і соціумом. Дослідження змістовного навантаження терміну «тривога» дасть змогу краще зрозуміти цей спектр значень та конотацій і в подальшому використати його у системі психокорекційної практики.
Посилання
The unknown Karen Horney: Essays on gender, culture, and psychoanalysis / ed. by P. B. J. New Haven : Yale University Press, 2000. 362 p.
Jonas E. et al. Threat and Defense. Advances in Experimental Social Psychology. 2014. P. 219–286. URL: https://doi.org/10.1016/b978-0-12-800052-6.00004-4.
Grupe, D. W., Nitschke, J. B. Uncertainty and anticipation in anxiety: an integrated neurobiological and psychological perspective. Nature reviews. Neuroscience. 2013. 14(7), 488–50. URL: https://doi.org/10.1038/nrn3524
Carsten H.P., Härpfer K., Nelson B.D. et al. Correction: Don’t worry, it won’t be fine. Contributions of worry and anxious arousal to startle responses and event-related potentials in threat anticipation. Cogn Affect Behav Neurosci. 2023. 23, 1223. URL: https://doi.org/10.3758/s13415-023-01109-0].
Hunt S. E., Cooper M. P., Hartnell S. M. Lissek C. Anxiety Sensitivity and Intolerance of Uncertainty Facilitate Associations Between Generalized Pavlovian Fear and Maladaptive Avoidance Decisions. Journal of Abnormal Psychology. 2019. №128. С. 315–326.
Kirmayer, L. J., Young, A., Hayton, B. C. The cultural context of anxiety disorders. Psychiatric Clinics of North America. 1995. 18(3), 503-521.
Xiao Y., Baes N., Vylomova K., Haslam N. Have the concepts of ‘anxiety’ and ‘depression’ been normalized or pathologized? A corpus study of historical semantic change. PloS one. 2023. e0288027. URL: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0288027
Eaton C. Self-Diagnosis & Pathologizing Normality During the Information Age. Murray State Theses and Dissertations. 2023. 298. URL: https://digitalcommons.murraystate.edu/etd/298
Horwitz A. V., Wakefield J. C. The loss of sadness: How psychiatry transformed normal sorrow into depressive disorder. Oxford University Press. 2007. 312 с.
Lane C. Shyness: How normal behavior became a sickness. New Haven, CT: Yale University Press. 2007. 263 с.
Horwitz A. V., Wakefield J. C. All we have to fear: Psychiatry’s transformation of natural anxieties into mental disorders. Oxford University Press. 2012. 320 с.
Epstein E., Wiesner M., Duda L. DSM and the diagnosis-MacGuffin: Implications for the self and society. Australian and New Zealand Journal of Family Therapy. 2013. 34. 156–167. doi:10.1002/anzf.1012.
Link B. G., Phelan J. C. The labeling theory of mental disorder (II): The consequences of labeling. In A. V. Horwitz & T. L. Scheid (Eds.). A handbook for the study of mental health: Social contexts, theories, and systems. Cambridge University Press. 1999. С. 361- 376.
Hidaka B. H. Depression as a disease of modernity: explanations for increasing prevalence. Journal of Affective Disorders. 2012 140(3): 205–214.
Іванова Т. В., Гунбіна, А. І. Персоніфікований образ тривоги: факторна структура. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, 2023. (3), 40–46. URL: https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.7
