ОСОБЛИВОСТІ ВЗАЄМОЗВ'ЯЗКУ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ ТА СТРАТЕГІЙ ПОВЕДІНКИ У ВИРІШЕННІ КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦІЇ ПЕДАГОГАМИ ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті представлено результати дослідження взаємозв’язку емоційного інтелекту та стратегій поведінки у вирішенні конфліктів педагогами дошкільного освітнього закладу. Визначено, що педагогічні конфлікти – це конфлікти, які виникають на рівні міжособистісних і міжгрупових відносин у площині освітнього простору суб’єктів педагогічної або навчально-виховної діяльності. Серед професійних якостей сучасного педагога гостро стоїть питання щодо розвитку його емоційної компетентності та емоційного інтелекту. Уміння диференціювати емоційні прояви суб’єктів освітнього простору, дають змогу педагогу (вихователю) витримувати свою професійну позицію, не зливатися з неконструктивними емоційними реакціями колег та батьків, що може призвести до непосильних емоційних навантажень (професійного виснаження) та ескалації конфліктів. В емпіричному дослідженні взяло участь 30 педагогів одного з дошкільних освітніх закладів комбінованого типу м. Бровари. Виявлено, що досліджуваним притаманний низький та середній рівні інтегрального показника емоційного інтелекту. Високий рівень на момент дослідження виявлено не було. У процесі кореляційного аналізу зафіксовано, що емоційний інтелект та стратегії поведінки в конфлікті можна вважати взаємопов’язаними: чим вище рівень емоційного інтелекту в досліджуваних, тим частіше обираються такі стратегії, як «компроміс», «співпраця» та «уникання»; чим нижче рівень емоційного інтелекту, тим частіше обирається стратегія «пристосування». Це може свідчити про пряму кореляцію між умінням аналізувати та розпізнавати емоції, співпереживати та обирати більш лояльні до навколишніх стратегії поведінки. Окремі компоненти емоційного інтелекту, локус рольового конфлікту та загальний рівень соціального контролю мають вплив на вибір досліджуваними обох груп таких стратегій поведінки в конфлікті як «компроміс», «співпраця», «уникання» та «пристосування».