ПРАКТИКА МАЙНДФУЛНЕС ЯК ЗАСІБ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ В ЧАСИ ПАНДЕМІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.10Ключові слова:
стрес, стресостійкість, пандемія, майндфулнес, когнітивно-поведінкова терапіяАнотація
У статті досліджується феномен стресу в часи пандемії та особливості використання практики майндфулнес задля подолання цього стресу. Під стресом у статті розуміємо психологічну напруженість, що виникає в ситуаціях, до яких людина ставиться так, як до значних подій у своєму житті, що визначається її мотивами. Виокремлено стресостійкість як властивість психіки, яка відображає здатність людини успішно здійснювати необхідну діяльність (життєдіяльність) у стресогенних умовах. Установлено, що ця властивість лише частково залежить від типу нервової системи, властивостей темпераменту, інших нейрофізіологічних показників. Зважаючи на неможливість змінити поточну ситуацію щодо наслідків постковідного синдрому, єдиноможливим уважаємо допомогти людям, які зіштовхуються з такими труднощами, скоротити час перебування в стані пригнічення та стресу. Участь у дослідженні взяли 34 жінки, переважною сферою діяльності яких є психологія, консультування у сфері здоров’я; вік опитуваних – 31–45 років. Дослідження проводилося з використанням таких психодіагностичних методик, як Шкала сприйнятого стресу (PSS); Опитувальник “Cognitive Emotion Regulation Questionnaire” (CERQ); діагностики самооцінки Ч.Д. Спілбергера, Л. Ханіна (оцінка ситуаційної та особистісної тривожності); шкали співчутливого ставлення до себе Крістін Нефф; шкали оцінки якості життя (© Чабан О.С.). За результатами проведеного опитування рівень стресу в повсякденному житті коливався в межах від 6 до 8 (за 10-бальною шкалою, методом самооцінки). Половина учасниць дослідження мають середній рівень стресосприйняття, хоча залишається досить високою частка учасниць, які мають високий рівень, що говорить про високу тривожність. За результатами проведеного опитування найчастіше учасниці реагують на стрес методами планування, прийняття та румінацій. Практики майндфулнес допомогли учасникам дослідження навчитися більш свідомому життю та реагуванню на те, що в ньому відбувається.
Посилання
Вільямс М., Пенман Ді. Усвідомленість. Як знайти гармонію в нашому шаленому світі. Моноліт. 2021, 256 с.
Ганатілейк Р. Як включити усвідомленість. Техніки ефективних практик і медитацій в сучасному світі. Ексмо. 2017, 288 с.
Корольчук М.С. Психофізіологічні засади дослідження стресостійкості особистості. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vchdpu/psy/2011_94/Korol1.pdf (дата звернення 10.06.2021).
Кравцова О.К. Стресостійкість особистості як психологчний феномен: основні теоретичні підходи. Вісник післядипломної освіти. Серія : Соціальні та поведінкові науки. 2019. Вип. 7. С. 98–117.
Пуговкина О.Д., Шильникова З.Н. Концепция mindfulness (осознанность): неспецифический фактор психологического благополучия. Современная зарубежная психология. 2014. № 2. С. 18–28. URL: http://psychlib.ru/inc/absid.php?absid=180232 (дата звернення 10.06.2021)
Ришко Г.М. Методологічне обґрунтування експериментального дослідження стресостійкості. Проблеми сучасної психологічної освіти в нових термінах. Педагогика и Психология. № 1. 2014. С. 239–247
Холмогорова А.Б. Когнитивно-бихевиоральные модели и методы лечения генерализованного тревожного расстройства. Современная терапия психических расстройств. 2014. № 1. С. 19–26.
Baer R.A., Smith G., Hopkins J., Krietemeyer J., Toney L. Using selfreport assessmentmethods to explore facets of mindfulness. Assessment. 2006. Vol. 13. P. 27–45.
Franco C., Amutio A., Mañas I., Sánchez-Sánchez L. C., Mateos-Pérez E. Improving psychosocial functioning in mastectomized women through a mindfulness-based program: Flow meditation. International Journal of Stress Management. 2019. URL: http:// dx.doi.org/10.1037/str0000120 № 1, 2019
Kernberg O. Mentalization, mindfulness, insight, empathy, and interpretation. The Inseparable Nature of Love and Aggression. Clinical and Theoretical Perspectives. Washington, DC; London, England : American Psychiatric Publishing, 2011. P. 57–79.