ВНУТРІШНЯ СУПЕРЕЧНІСТЬ ПСИХІКИ ТА НАВЧЕНА БЕЗПОРАДНІСТЬ ЯК ПРИЧИНИ ВІДМОВИ ВІД САМОАКТУАЛІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.15Ключові слова:
самоактуалізація особистості, навчена безпорадність, внутрішні суперечності психіки, внутрішньоособистісний конфлікт, система психологічних захистів, базові захисти, ситуативні захистиАнотація
Здійснено аналіз ступеня опрацювання у психологічній науці проблем самоактуалізації, навченої безпорадності, внутрішньої суперечності, внутрішнього конфлікту і теоретичне узагальнення задекларованої теми. З’ясовано психологічну сутність цих феноменів. Указано на зв’язок між ними у концептуальній варіативності. Встановлено причини відмови людини від самоактуалізації. Розкрито особливоті навченої безпорадності і внутрішньої суперечності психіки як чинників, що перешкоджають самореалізації і самоактуалізації особистості. Розглянуто наукові погляди щодо змісту, особливостей вияву і процесу формування навченої безпорадності. Висвітлено зв’язок між внутрішньою суперечливістю психіки, зовнішньо простежуваною конфліктністю і захисною системою, зокрема з базовими формами психологічних захистів суб’єкта. Виокремлено базові і ситуативні психологічні захисти і схаректеризовано їх особливості. Показано особливості формування внутрішньої суперечливості психіки і захисної системи психіки в едіпальний період. Наголошено на неможливості безпосередньої представленості внутрішніх суперечностей психіки у свідомості суб’єкта і відповідної контекстної, опосередкованої форми їх пізнання за допомогою спеціальних глибинно-психологічних методик, що можливо у діалогічному процесі цілісного аналізу поведінкового матеріалу суб’єкта через асоціативно-семантичні зв’язки, що детермінуються глибинно-психологічними цінностями, започаткованими в едіповій ситуації дитинства. Констатовано, що глибинно-психологічний зміст детермінант внутрішьої суперечливості психіки маскується від свідомості через дію механізмів символізації змісту несвідомого, а саме: згущення, зміщення, натяк, гіперболізація, мінімізація та інші. Зроблено акцент на тому, що емоційним показником внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта і навченої безпорадності є тривожність, агресія, депресивні вияви, що зумовило вибір тестової методики. Доведено, що пізнання каузальних передумов внутрішніх суперечностей психіки і навченої безпорадності через розширення самоусвідомлення сприяє самореалізації і самоактуалізації особистості.
Посилання
Аврамченко С. М. Взаємозв'язок внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта із феноменом едіпового комплексу. Психологія і суспільство. Вип. 2 (32). Київ. С. 156–160.
Аврамченко С. М. Пізнання внутрішньої суперечливості психіки суб’єкта методом психомалюнка : автореф. … дис. к. психол. н. : 19.00.07. Івано-Франківськ, 2004. 20 с.
Герасімова Н. Є. Ґенеза внутрішньоособистісного конфлікту : монографія. Черкаси : ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2015. 216 с.
Долінська Ю. Г. Самоактуалізація особистості майбутнього психолога у процесі професійної підготовки: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.07. Київ, 2000. 200 с.
Ложкін Г. В., Пов’якель Н. І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: навчальний посібник. Київ: Професіонал, 2007. 416 с.
Старинська Н. В. Особливості самоактуалізації майбутніх психологів у процесі професійної підготовки. Київ : «Інтерсервіс», 2015. 178 с.
Чистовська Ю. Ю. Психологія навченої безпорадності особистості в клініці психосоматичних захворювань. Ottawa: Accent Graphics Communications & Publishing. Glasgow: SSPISML, 2021. 283 с.
Чистовська Ю. Ю. Психологічний аналіз вивченої безпорадності // American Journal of Fundamental, Applied & Experimental Research, 2020. № 3(18).
Яценко Т. С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: навчальний посібник. Київ: Вища школа, 2006. 382 с.
Maslow A. H. The farther reaches of human nature. New York: Viking Press, 1971. 281 р.