ФАНТОМНИЙ БІЛЬ ОСОБИСТОСТІ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯ ЯК ОСОБЛИВА ОДИНИЦЯ АНАЛІЗУ ПСИХІКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.1.6Ключові слова:
фантомний біль, ампутована кінцівка, солдат, тривожність, депресивний стан, психіка, негативні думки, жалістьАнотація
Травматична ампутація отримана військовослужбовцем в російсько-українській війні призводить не лише до складних проблем зі здоров’ям, але й впливає на всі аспекти його повсякденного життя, мобільність, схему тіла та психосоціальну адаптацію. Постопераційний період життя військовослужбовця з ампутованою кінцівкою супроводжується нестерпним фантомним болем. На сторінках наукової статті фантомний біль інтерпретується як своєрідний психофізіологічний стан, що відображає сенсорну, емоційну та когнітивні сфери життєдіяльності військовослужбовця. Розкриваючи ґенезу фантомного болю, який своїм виникненням здатний відкладатися на місяці й навіть роки, автори з’ясовують наскільки інтенсивність його прояву пов’язана з віком військовослужбовця, рівнем ампутації, психоемоційною підтримкою та рядом інших індивідуально-типологічних властивостей. Констатовано, що нерідко фантомний біль породжує думка, яка передує майбутній цілісній руховій дії. Забезпечуючи тілесність фантомний біль тим самим сигналізує людині, що біль має тіло. Також встановлено специфічні форми модуляції фантомного болю на різних стадіях ампутації кінцівки. Особлива увага авторами приділена встановленню взаємозв’язку між фантомним болем та емоційними реакціями солдата з ампутованою кінцівкою. Окреслено, що сила їхнього вираження здатна викликати в солдата нарцисичну рану, робити його більш егоїстичним, скорботним, пустотливим, посилювати екзистенційну невизначеність, цілодобові роздуми та негативні очікування. Думки авторів підкріплені спогадами поранених солдат з ампутованими кінцівками, що підсилюють та наочно ілюструють проблему дослідження фантомного болю. Ампутація кінцівки не є остаточним вироком в житті солдата, але вона призводить до депресії, втрати сенсу життя та постійних думок про смерть через власну неміч. Процес адаптації до нових змін в структурі тіла пораненого військовослужбовця достатньо тривалий в часі і потребує титанічних зусиль щодо реабілітаційних заходів та подальшої адаптації до нормальних умов життя та психосоціальної адаптації. Подолання фантомного болю є надскладним завданням, але перспективність його дослідження є домінантною цінністю для врятованого життя пораненого солдата з ампутованою кінцівкою та позбавлення його страждань.
Посилання
Бенедикт Спіноза. Етика. Андронум, 2020. 210 с.
Хміляр О. Ф. Психологія символічної регуляції дій і вчинків особистості: монографія. К. : ТОВ «Контекст Україна», 2016. 380 с.
Chapman C. R. Psychological aspects of pain: a conscious studies perspectives on the neurological basis of pain. McGraw- Hill, London, 2005. P. 157–171.
Khmiliar O. F. Psychological help for the injured servicemen experiencing phantom pains. Social Sciences. 2020. Vol. 9, No. 3. P. 61–66.
Flor H. Phantom-limb pain: characteristics, causes, and treatment. The Lancet Neurology. 2002; 1(3). P.182–189. doi: 10.1016/S1474-4422(02)00074-1.
Gallagher P., Allen D., Maclachlan M. Phantom limb pain and residual limb pain following lower limb amputation: a descriptive analysis. Disability and Rehabilitation.2001;23(12). P. 522–530. doi: 10.1080/09638280010029859.
Красницька О. В. Профілактика соціальної депривації особистості. Ввічливість. Humanitas.2021. № 3. С. 52–59. https://doi.org/10.32782/humanitas-/2021.3.8
Khmiliar. O. F. The diagnostics and correction of the mental states of the serviceman, who are experiencing phantom pains. Вісник Національного університету оборони України.2020. 54(1). Р. 179–185. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-54-1- 179-185.
Sherman R. A. Psychological Factors Influencing Phantom Pain.Phantom Pain. The Springer Series in Behavioral Psychophysiology and Medicine.Springer, Boston, MA.1997. https://doi.org/10.1007/978-1-4757-6169-6_7.
Weiss S. A., Lindell B. Phantom limb pain and etiology of amputation in unilateral lower extremity amputees. Journal of Pain and Symptom Management. 1996;11(1):3–17. doi: 10.1016/0885-3924(95)00133-6.
Katz J., Melzack R. Pain «memories» in phantom limbs: review and clinical observations. Pain. 1990;43(3):319–336.doi :10.1016/0304-3959(90)90029-D.
Khmiliar O., Krasnov V., Piankivska L., Handzilevska H., Osodlo V. Servicemen in the Phantom Pain «Captivity»: Associative-Narrative Analysis of the Problem. Psychiatry, Рsychotherapy and Сlinical Psychology, 2020. Vol. 11, № 3. Р. 632–643.
Красницька О. В. Депривація військовослужбовців, які виконують завдання у відриві від основних сил, та в умовах полону.Вісник Національного університету оборони України,2022, № 2(66). С. 50–63. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2022-66-2-50-63.
Wei J. Psychotherapy for Phantom Limb Pain. International Conference on Social Development and Media Communication (SDMC 2021). Atlantis Press; 2022.doi:10.2991/assehr.k.220105.247.
Красницька О. В. Позитивне мислення викладача вищого військового навчального закладу в умовах війни. Актуальність та особливості наукових досліджень в умовах воєнного стану : зб. тез міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Київ, 24 травня 2022 р.). Київ: ДНДІ МВС України, 2022. С. 165–167.
Хміляр О. Ф. Думки солдата з ампутованою кінцівкою. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції «Психологічне здоров’я особистості в контексті процесів глобалізації: методологія дослідження, реалії та перспективи», 29 березня 2024 р., Київ : ЦП «КОМПРИНТ», 2024. С. 203–204.
Красницька О. В. Профілактика суїцидальної поведінки військовослужбовців. Збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Актуальні проблеми психології». Том ХІ.Психологія особистості. Психологічна допомога особистості.Київ, 2017. Вип. 16, С. 85–95.
Damasio A. R. A second chance for emotion. Cognitive neuroscience of emotion .Oxford University Press, New York, 2000. P. 18.
Krasnytska O. V. The psychological regulation the process of improving stress resistance of the military workers. Psychological aspects of armed conflicts: monografie. Warszawa :Wydawnictwo Towarzystwa Wiedzy Obronnej, 2020. P. 358–367.