СОЦІАЛЬНОПСИХОЛОГІЧНІ РИСИ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬНИКА
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2025.2.22Ключові слова:
домашнє насильство, саморегуляція, фрустрація, проєкція, маскулінність, соціалізація, психологічні механізмиАнотація
У статті здійснено комплексний аналіз соціальнопсихологічних рис особистості, яка вчиняє домашнє насильство. Домашнє насильство розглядається не як поодинокий акт агресії, а як системна модель поведінки, що формується внаслідок поєднання індивідуальних психологічних особливостей, несприятливих соціальних умов і закріплених культурних норм. У роботі охарактеризовано основні види домашнього насильства – фізичне, психологічне, сексуальне та економічне – з виокремленням їхніх психологічних наслідків та типових способів реалізації з боку кривдника. Особлива увага приділена аналізу впливу родинного мікросередовища, досвіду спостереження або переживання насильства в дитинстві, а також соціального схвалення домінантної моделі чоловічої поведінки. Обґрунтовано, що традиційні уявлення про маскулінність, які передбачають силу, емоційну стриманість і жорсткий контроль, значно підвищують ризик толерантного ставлення до насильства у родині. Визначено, що чинники соціалізації та культурні стереотипи взаємодіють із психологічними механізмами, посилюючи схильність до агресивної поведінки. У психологічному аспекті стаття акцентує увагу на таких механізмах, як проєкція (несвідоме перенесення власних деструктивних емоцій на партнера), фрустрація (емоційна напруга, що виникає при неможливості досягнення цілі) та недостатня здатність до емоційної саморегуляції. Доведено, що імпульсивність, низька стресостійкість, дефіцит емпатії та відсутність навичок конструктивного вирішення конфліктів є провідними предикторами насильницької поведінки. Підкреслено, що кривдник у ситуації домашнього насильства – це не лише агресор, а й носій глибших особистісних деформацій, що потребують професійного втручання. Результати дослідження мають прикладне значення для фахівців у сфері психології, соціальної роботи та юриспруденції, зокрема для розробки корекційних програм, ресоціалізації агресорів та профілактики насильства в родинах.
Посилання
Актуальні проблеми сімейного насильства : монографія / Перцева Т.О., Огоренко В.В., Кожина Г.М., Зеленська К.О., Носов С.Г., Терьошина І.Ф., Гненна О.М., Мамчур О.Й., Тимофєєв Р.М., Шорніков А.В.; за заг. ред. проф. Т.О.Перцевої та проф. В.В. Огоренко. Дніпро, 2021. 188 с. С. 49.
Бондаренко О. І., В. О. Олефір. Особистість як суб’єкт подолання кризових ситуацій: психологічна теорія і практика : монографія / за ред. С. Д. Максименка, С. Б. Кузікової, В. Л. Зливкова. Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка, 2017. 540 с. С. 81.
Відомості Верховної Ради (ВВР), 2018, № 5, ст. 35. Документ 2229-VIII.
Грабовська І. М. Домашнє насилля як фактор конфліктизації стосунків у сучасних українських родинах. Молодий вчений. 2019. № 12. C. 181–185.
Земба, Б., & Питинский A. (2016). Домашнє насильство – проблема виховання і соціуму. Збірник наукових праць «Проблеми сучасної психології», (31). C. 70–74.
Коваль Г. М. Емоційна саморегуляція як чинник агресивної поведінки в сім’ї // Вісник ХНПУ. Психологія. 2019. Вип. 65. С. 45–52.
Ковальчук Ю. Ю. Особливості фрустраційних реакцій в осіб юнацького віку з різним рівнем емоційного інтелекту. Освітня програма «Психологічна реабілітація». Донецький національний університет імені Василя Стуса, Вінниця, 2024. С. 8.
Предместніков О. Г., Бехтер А. Р. Кримінально-правове оцінювання домашнього насильства: морально-психологічна підоснова кримінальних правопорушень, пов’язаних з побутовим насиллям. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Право, 2024 (с. 350–356), С. 352.
Ярошенко М. І. Домашнє насильство в Україні / М. І. Ярошенко // Злочинність у глобалізованому світі : матеріали XVІ Всеукр. кримінол. конф. для студентів, аспірантів та молодих вчених (м. Харків, 12 груд. 2017 р.). Харків, 2017. С. 406–408.