ВПЛИВ ЕМПАТІЇ НА ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

Автор(и)

  • О. В. Куліш
  • Л. О. Сіпко

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.6

Ключові слова:

емпатія, емоційне вигорання, стрес, медичні працівники, емоції, здоров’я, особистість.

Анотація

У статті розкрито сутність поняття емпатія та емоційне вигорання. Описано основні чинники виникнення емоційного вигорання у медичних працівників. Проаналізовано специфіку роботи в медичних закладах та виділені емоції, які переживають медичні працівники. Зроблено акцент на понятті синдром «емоційного вигорання» у медичних працівників. З’ясовано, що важливою є просвітницька діяльність стосовно профілактики емоційного вигорання та, що діяльність медичних працівників пов'язана з постійними емоційними та нервово-психічними навантаженнями. Такі прояви сприяють розвитку деградації та професійної дезадаптації медичних працівників. Охарактеризовано, що професійна діяльність медичних працівників передбачає вплив широкого спектру стрес-факторів, що постійно супроводжується високою нервово-емоційною та фізичною напругою, спілкування з хворими на негативному емоційному фоні, підвищена відповідальність за життя пацієнтів, несприятливий соціально-психологічний клімат у колективі, погані умови праці та зміст роботи. Проведене дослідження проблеми емпатії та синдрому емоційного вигорання у медичних працівників та вивчено вплив емпатії на формуванням синдрому емоційного вигорання у медичних працівників. З’ясовано, що емоційне вигорання медичних працівників пов’язане насамперед з фізичним, емоційним, мотиваційним виснаженням, яке характеризується порушенням продуктивності роботи, втомою, безсонням, підвищеною схильністю до соматичних захворювань. Також виявлено, що синдром емоційного вигорання проявляється неадекватним реагуванням на пацієнтів та колег, відсутністю емоційної залученості, втратою здатності до співпереживання пацієнтам, виснаженням, яка веде до редукції професійних обов’язків і негативного впливу роботи на особисте життя. Доведено, що психологічний супровід медичного працівника має полягати у корекції психоемоційної сфери, організації праці, та індивідуальному консультуванні працівників. Оскільки до працівників медичних установ пред’являється вимога наявності таких якостей особистості, як комунікабельність, емпатія, гуманізм та милосердя, а це вимагає великих психологічних і фізіологічних витрат.

Посилання

Басова А. Г. Формирование эмпатии. Молодой ученый. 2013. № 5 (52). С. 631-633. URL: https://moluch.ru/ archive/52/6898

Бойко В. В. Синдром эмоционального выгорания: диагностика и профилактика. СПБ: Питер, 2008. 336 с.

Водопьянова Н. Е., Старчекова Е. С. Синдром выгорания: диагностика и профилактика. 2-е изд. СПб: Питер, 2008. 336 с.

Мащак С. О. Професійне вигорання особистості як соціально-психологічна проблема. Науковий вісник Львівського університету внутрішніх справ. Львів, 2012. № 2 (1). – С. 444–452. – URL: https://www.lvduvs.edu.ua/documents_pdf/ visnyky/nvsp/02_2012_1/12msospp.pdf

Міщенко М. С., Бойко В. В. Особливості дослідження синдрому емоційного вигорання за допомогою методики «діа- гностика рівня емоційного вигорання». Young Scientist. 2015. № 4 (19). С. 103–105.

Щербатых Ю.В. Психология стресса и методы коррекции. СПб.: Питер, 2006. 256 с. ил. (Серия «Учебное пособие»).

Юрьева Л. Н. Профессиональное выгорание у медицинских работников. Київ: Сфера, 2004. 271 с.

Maslach C. Prevention of burnout: New perspectives. Applied and Preventive Psychology. 1998. V. 7. P. 63–75.

Freudenberger H.J. Staffburn-out. Journal of Social Issues. 1974. 30. P. 159–165

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-24

Як цитувати

Куліш, О. В., & Сіпко, Л. О. (2022). ВПЛИВ ЕМПАТІЇ НА ФОРМУВАННЯ СИНДРОМУ ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ У МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (1), 32-36. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.6