ЦІННІСНО-ПОТРЕБОВА СФЕРА ОСІБ, ЯКІ НЕПРОФЕСІЙНО ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТОМ

Автор(и)

  • Н. І. Левус
  • Х. Б. Чопко

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.7

Ключові слова:

цінності, потреби, ціннісно-потребова сфера, здоровий спосіб життя, заняття спортом, психологічне благополуччя.

Анотація

Досліджено ціннісно-потребову сферу п’ятдесяти осіб, які регулярно займаються спортом на непрофесійному рівні. Для цього використано методики “Ієрархія потреб” модифікації І. Акіндінової, “Ціннісні орієнтації” М. Рокіча, “Морфологічний тест життєвих цінностей” В. Ф. Сопова, Л. В. Карпушиної, “Шкалу психологічного благополуччя” К. Ріфф. Емпірично виявлено, що тривалість занять спортом впливає на формування ціннісно-потребової сфери. Чим активніше досліджувані займаються спортом, тим чіткіше вони починають розуміти свої можливості і потреби. Збільшення кількості тренувань позитивно впливає на різні сфери їхнього професійного та соціального життя. Порівняння ціннісно-потребової сфери досліджуваних з різним рівнем фізичної активності показало, що статистично достовірно вищі показники життєвих цінностей демонструють фізично активніші особи. З’ясовано, що на перше місце виходять цінності саморозвитку, досягнення, захоплення, духовної задоволеності. Особи, які часто займаються спортом, соціально активніші, оскільки спортивні досягнення позитивно впливають на впевненість в собі. З часом у них зростає потреба реалізувати свої можливості і вносити зміни у різні сфери життя, застосовуючи нові підходи та нові здібності. Встановлено, що у осіб із підвищеною фізичною активністю, вищим є значення цінності креативності. Для них важлива реалізація своїх творчих можливостей, прагнення змінювати навколишню дійсність, роблячи щось по-новому, нетрадиційним способом. Статистично достовірні відмінності у осіб з різним рівнем фізичної активності виявилися за показником психологічного благополуччя. Зі зростанням фізичної активності покращується ставлення до себе і свого минулого досвіду, здатність виконувати вимоги повсякденного життя, розвиватися і реалізовувати свої життєві плани, позитивно взаємодіяти з оточуючими.

Посилання

Андрєєва О. Соціально-психологічні чинники, що детермінують рекреаційно-оздоровчу активність осіб різного віку. Теорія і методика фізичного виховання і спорту. 2014. № 3. С. 35–40. DOI: https://doi.org/10.32652/tmfvs.2014.3.25-30

Кравченко І. П., Котова Л. І., Фесенко Л. М. Проблеми і шляхи формування здорового способу життя у вищій школі. Фізичне виховання: проблеми та перспективи: монографія / за заг. ред. проф. Г. П. Грибана. Житомир : Рута, 2020. С. 271–278. URL: https://cutt.ly/gHM0u4W

Малашенко В. Теоретичні аспекти формування здорового способу життя студентів вищих закладів освіти. Фізичне виховання, спорт і здоровʼя людини: актуальні проблеми та перспективи розвитку: зб. наук. праць студентів першого, другого та третього рівнів вищої освіти. Полтава : Сімон, 2019. С. 56–59. URL: https://cutt.ly/OHM250T

Родіна Н. В. Ортобіотичні засади системного моделювання психічних феноменів. Дослідження психології ортобіозу людини: монографія. Київ : Видавництво Ліра-К. 2021. С. 10–35. URL: https://lira-k.com.ua/preview/12838.pdf

Седашева С., Седашев Я. Психологічні аспекти здорового способу життя. Гуманізація навчально-виховного процесу. 2020. № 1(99). C. 351–358. DOI: https://doi.org/10.31865/2077-1827.1(99)2020.198173

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-06-24

Як цитувати

Левус, Н. І., & Чопко, Х. Б. (2022). ЦІННІСНО-ПОТРЕБОВА СФЕРА ОСІБ, ЯКІ НЕПРОФЕСІЙНО ЗАЙМАЮТЬСЯ СПОРТОМ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (1), 37-41. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.7