СТРАТЕГІЇ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ ОСІБ ІЗ ЗАЛЕЖНИМИ ФОРМАМИ ПОВЕДІНКИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.1.11Ключові слова:
поведінкові адикції, стратегії поведінки у конфлікті, перфекціонізм, адаптивний перфекціонізм, дезадаптивний перфекціонізм, прокрастинація.Анотація
Публікація присвячена теоретичному аналізу та емпіричному виявленню особливостей прояву стратегій поведінки у конфліктах осіб з поведінковими адикціями. Проаналізовано сучасні наукові підходи до розуміння поняття «адиктивна поведінка». Відзначається суттєвий вплив соціокультурних чинників на розвиток поведінкових залежностей. У публікації подано аналіз сучасних класифікацій різновидів залежної поведінки. Перфекціонізм як адикція визначається у прагненні досягти високих результатів і стає проблемою для людини у випадку дезадаптивного прояву, коли це прагнення підпорядковане ідеалам. При дезадаптивному перфекціонізмі людина розчарована у собі, має схильність до самокритики та низької самооцінки й потерпає від депресії. Перфекціоністам властивий підхід до проблем і життєвих ситуацій з позиції або все, або нічого. У міжособистісній взаємодії та конфліктах позиція або все, або нічого може сприяти застосуванню стратегій конфронтації або уникання за класифікацією К. Томаса та Р. Кілмана, що й стало предметом дослідження у цій публікації. Авторами публікації застосовано такі діагностичні методики: тест-опитувальник Томаса-Кілманна на виявлення стратегії поведінки у конфліктній ситуації; методика виявлення перфекціонізму (П. Шулер, 1994); шкала перфекціонізму (Jenkins–Friedman, Bransky–Murphy, 1986); опитувальник «Чи страждаєте ви перфекціонізмом?»; тест «Схильність до перфекціонізму»; опитувальник на виявлення перфекціонізму; особистісний опитувальник FPI (модифікована форма В). У дослідженні взяли участь 56 студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки. Результати дослідження показали, що для студентів з переважаючим стилем поведінки «конфронтація» властивим є середній рівень перфекціонізму з тенденцією до високого, властивими є риси маскулінності, спонтанної та реактивної агресивності, емоційної лабільності, дратівливості, невротичності та екстраверсії.
Посилання
Бурка Джейн Б., Юен Ленора М. Прокрастинація [Текст]. Львів: ВСЛ, 2019. 400 с.
Железнякова Ю.В. Основні характеристики адиктивної поведінки: Теорія і практика сучасної психології: Зб. наук. пр. / Класич. приват. ун-т. Запоріжжя, 2016. № 2. С. 4-8.
Кузіна В.Д. Перфекціонізм як чинник розвитку професійної ідентичності офіцера збройних сил України: дис. на здобуття ст. канд. психол. наук: 19.00.09. Національний ун-т оборони України ім. І. Черняховського. Київ, 2018. 243 с. Режим доступу: https://nuou.org.ua/assets/dissertations/diser/diser-kuzina.pdf
Лазько А.М. Феномен перфекціонізму: теоретичний аналіз проблеми і тенденції дослідження. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. 2012. Вип. 16. С. 665-675. Режим доступу: http://journals.uran.ua/index.php/2227-6246/article/view/160464
Мудрик А.Б. До питання професійних адикцій особистості. Психологічні перспективи: Збірник наукових праць Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки. Луцьк, 2016. Вип. 27. С. 113-125.
Хорни К. Невротическая личность нашего времени. Новые пути в психоанализе. СПб: Питер, 2019. 304 с.