ДЕКЛАРОВАНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ПРИХОВАНІ УСТАНОВКИ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ЩОДО ОСІБ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.53

Ключові слова:

стигматизація, приховані установки, інтелектуальні порушення, декларована толерантність, патерналістське упередження, семантичний диференціал, фахівці соціальної сфери, деінституціалізація

Анотація

У статті представлено результати розвідувального емпіричного дослідження прихованих установок фахівців відділення денного перебування щодо осіб з інтелектуальними порушеннями. Актуальність проблеми зумовлена реформою деінституціалізації в Україні, яка висуває до персоналу соціальної сфери нові вимоги – не лише догляду, а й підтримки автономії та гідності клієнта. Метою дослідження було з’ясувати, чи гарантує високий рівень декларованої толерантності фахівця відсутність латентних упереджень, чи визначальними є інші чинники, зокрема вік і професійний досвід. Дослідження проведено на базі одного трудового колективу (n = 8) і має пілотний характер, що узгоджується з логікою організаційної психології, для якої важливою є діагностика конкретного колективу, а не узагальнення на рівні генеральної сукупності. Застосовано три психодіагностичні методики: шкалу соціальної бажаності Марлоу–Кравна, експрес-опитувальник «Індекс толерантності» та семантичний диференціал Ч. Осгуда. Для аналізу взаємозв’язків між показниками використано рангову кореляцію Спірмена, що відповідало малому обсягу вибірки та особливостям отриманих даних. Виявлено, що образ клієнта має амбівалентний характер: поряд із теплим, доброзичливим і емоційно позитивним ставленням йому одночасно приписують низьку компетентність і недостатню самостійність. Таке поєднання відповідає патерналістському типу сприйняття, або патерну «доброзичливої зверхності», у межах моделі змісту стереотипів С. Фіске. Припущення про толерантність як провідний чинник послаблення упереджень не підтвердилося. Декларована толерантність слабко пов’язана з реальним афективним ставленням («фасадна толерантність»). Професійний досвід був пов’язаний із певними змінами в образі клієнта. Працівники з більшим стажем частіше сприймали клієнта як більш стійкого й передбачуваного, однак це не супроводжувалося глибшим розумінням його особливостей. Практичне значення полягає в необхідності оцінювати під час психологічного супроводу персоналу не лише декларовану толерантність, а й приховані компоненти ставлення, що можуть впливати на якість взаємодії з клієнтами.

Посилання

Бєлих О. Є. Профілактика стигматизації як фактор попередження девіантної поведінки підлітків. Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. 2009. № 3. С. 266–271.

Горішна Н., Майчук О. Порушення інтелектуального розвитку у дітей: підходи до діагностики. Social Work and Education. 2021. Vol. 8, № 4. С. 528-539. DOI: https://doi.org/10.25128/2520-6230.21.4.9.

Карамушка Л. М., Креденцер О. В., Терещенко К. В., Лагодзінська В. І., Івкін В. М., Ковальчук О. С. Методики дослідження психічного здоров’я та благополуччя персоналу організацій : психологічний практикум. Київ : Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України, 2023. 76 с.

Коробка Л. М., Васютинський В. О., Вінков В. Ю. та ін. Підтримка стигматизовуваних меншин: соціально-психологічні технології : практичний посібник. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2022. 178 с.

Пожарова О., Пожаров Ю. Поняття дискримінації за міжнародними актами та законодавством України. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2022. № 56. С. 60–65. DOI: https://doi.org/10.32841/2307-1745.2022.56.13.

Про схвалення Стратегії реформування психоневрологічних, інших інтернатних закладів та деінституціоналізації догляду за повнолітніми особами з інвалідністю та особами старшого віку до 2034 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2025-2027 роках : Розпорядж. Каб. Міністрів України від 24.12.2024 № 1315-р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1315-2024-р#Text (дата звернення: 02.08.2026).

Яновська С., Севостьянов П., Туренко Р. Психометричні показники та адаптація методики Ч. Осгуда «семантичний диференціал» (українська версія). Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія. 2023. № 74. С. 24–30. DOI: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2023-74-03.

Akrami N., Ekehammar B., Claesson M., Sonnander K. Classical and modern prejudice: Attitudes toward people with intellectual disabilities. Research in Developmental Disabilities. 2006. Vol. 27, Issue 6. P. 605–617. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ridd.2005.07.003.

Byrne P. Stigma of mental illness and ways of diminishing it. Advances in Psychiatric Treatment. 2000. No. 6. P. 65-72.

Corrigan P. How stigma interferes with mental health care. American Psychologist. 2004. Vol. 59 (7). P. 614–625. DOI: https://doi.org/10.1037/0003-066X.59.7.614.

Crowne D. P., Marlowe D. Marlowe-Crowne Social Desirability Scale (M-C SDS) [Database record]. APA PsycTests. 1960. DOI: https://doi.org/10.1037/t05257-000.

Del Rosal E. et al. Correlates and consequences of internalized stigma assessed through the Internalized Stigma of Mental Illness Scale for people living with mental illness: A scoping review and meta-analysis from 2010. Stigma and Health. 2021. Vol. 6(3). P. 324–334. DOI: https://doi.org/10.1037/sah0000267.

Drapalski A. L. et al. A Model of Internalized Stigma and Its Effects on People With Mental Illness. Psychiatric Services. 2013. Vol. 64, no. 3. P. 264–269. DOI: https://doi.org/10.1176/appi.ps.001322012.

Fiske S. T., Cuddy A. J. C., Glick P., Xu J. A model of (often mixed) stereotype content: Competence and warmth respectively follow from perceived status and competition. Journal of Personality and Social Psychology. 2002. Vol. 82, no. 6. P. 878–902. DOI: https://doi.org/10.1037//0022-3514.82.6.878.

Goffman E. Stigma: Notes on the Management of Spoiled Identity. New York : Simon & Schuster, 1986. 147 p.

Major B., O’Brien L. T. The social psychology of stigma. Annual Review of Psychology. 2005. Vol. 56. P. 393–442.

Sacks J. M., Levy S. The Sentence Completion Test. Projective Psychology: Clinical Approaches to the Total Personality. New York : Knopf, 1950. P. 357–402.

Stafford M. C., Scott R. R. Stigma, Deviance and Social Control: Some Conceptual Issues. The Dilemma of Difference. New York : Plenum, 1986. P. 77–91.

UNICEF. Study on Stigmatization of Children with Disabilities. Georgia, 016. 57 p. URL: https://www.unicef.org/georgia/media/1181/file/stigmatization.pdf (дата звернення: 21.11.2025).

Werner S., Corrigan P., Ditchman N., Sokol K. Stigma and intellectual disability: A review of related measures and future directions. Research in Developmental Disabilities. 2012. Vol. 33, Issue 2. P. 748–765. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ridd.2011.10.009.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-11-17

Як цитувати

Сіробаба, А. В., & Іванова, Т. В. (2026). ДЕКЛАРОВАНА ТОЛЕРАНТНІСТЬ І ПРИХОВАНІ УСТАНОВКИ ФАХІВЦІВ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ЩОДО ОСІБ З ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИМИ ПОРУШЕННЯМИ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 308-313. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2026.3.53

Номер

Розділ

ОРГАНІЗАЦІЙНА ПСИХОЛОГІЯ; ЕКОНОМІЧНА ПСИХОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають