ОПЕРАЦІОНАЛІЗАЦІЯ ПОНЯТТЯ «ПСИХОЕМОЦІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ ОСОБИСТОСТІ»
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.3.4Ключові слова:
психоемоційне благополуччя, суб’єктивне благополуччя, психологічне благополуччя, психічне благополуччя, індекс благополуччя.Анотація
У статті систематизовано досвід вимірювання інтегральних індексів оцінки благополуччя різних країн з урахуванням зовнішніх та внутрішніх чинників. Зокрема, індекс благополуччя Gallup-Healthways, індикатори благополуччя Європейського соціального дослідження, міжнародний індекс щастя Happy Planet Index, індекс кращого життя («OECD Better life Index»). Зовнішніми чинниками у цій систематизації визначено ті, що залежать переважно від інституційного середовища (економічних інститутів, інститутів праці та зайнятості, соціального захисту, соціальної мобільності), внутрішніми – ті, що мають психологічні та соціально-психологічні детермінанти (особистісні характеристики, очікування, відчуття соціальної значущості, соціальний капітал, здоров’я, задоволеність життям). Визначено, що спільними показниками для внутрішніх чинників різних індексів комплексної оцінки благополуччя є фізичне та психічне здоров’я, позитивна оцінка власного життя та підтримання соціальних зв’язків. Проаналізовано концептуальні моделі благополуччя, які відображають його внутрішні аспекти: суб’єктивне благополуччя, психологічне благополуччя, психічне благополуччя. Наголошено на недостатній увазі українських дослідників до розробки власної концептуальної моделі благополуччя і відповідного діагностичного інструментарію для його вимірювання. Виокремлено емпірично підтверджені моделі благополуччя, що лягли в основу операціоналізації конструкту «психоемоційне благополуччя». А саме: Сингапурську та Ворвік-Единбургську шкали психічного благополуччя (SMWЕВ та WEMWBS). Запропоновано та обгрунтовано систему показників психоемоційного благополуччя людини, а саме: відсутність депресії та тривожності, енергійність, оптимістичність, відчуття своєї цінності, самоприйняття, здатність переживати щастя, задоволення від життя і спокій, відчуття близькості з іншими, резилієнс, когнітивна ефективність.
Посилання
Balashov E., Pasichnyk I., Kalamazh R., Dovhaliuk, T. & Cicognani, E. Psychological, Emotional and Social Wellbeing and Volunteering: A Study on Italian and Ukrainian Universit Students. Youth Voice Journal. 2018.V.18 P. 1–22.
Bradburn N. M. The Structure of Psychological Well-Being. Chicago: Aldine Publishing Company, 1969. 9 p.
GallupInc., HealthwaysInc. Stateofglobal well-being. Results of the Gallup-Healthways Global well-beingindex. 2014.
Diener E., Suh E. Culture and Subjective Well-Being. Hong Kong: Asco Typesetters, 2000. 14 p.
Evers K. et al. Development of an individual well-being scores assessment. Psychology of Well-Being: Theory, Research and Practice. 2012. №2 (2). Retrieved from: http://www.psywb.com/content/2/1/2
OECD. How’s Life? 2020: Measuring Well-being, OECD Publishing, Paris, 2020. https://doi.org/10.1787/9870c393-en.
Stewart-Brown, S., Tennant, A., Tennant, R. et al. Internal construct validity of the Warwick-Edinburgh Mental Wellbeing Scale (WEMWBS): a Rasch analysis using data from the Scottish Health Education Population Survey. Health Qual Life Outcomes. 2009. № 7 (15). https://doi.org/10.1186/1477-7525-7-15
Fen, C. , Isa, I. , Chu, C. , Ling, C. & Ling, S. Development and Validation of a Mental Wellbeing Scale in Singapore. Psychology. 2013. № 4. P. 592–606. doi: 10.4236/psych.2013.47085
Happy Planet Index 2021: Methodology Paper. Retrieved from: https://happyplanetindex.org/wp-content/themes/hpi/ public/downloads/happy-planet-index-methodology-paper.pdf
Абрамюк О. О., Липецька А. С. Концептуальна структура феномену «суб’єктивне благополуччя» та особливості його вимірювання. Психологія: реальність і перспективи: Збірник наукових праць РДГУ. 2018. №11. С. 10-17.
Гандзілевська Г., Балашов Е., Онипчук А. Роль сценарних установок у досягненні психологічного благополуччя науково-педагогічних працівників ЗВО у акмеперіоді. Psychological Journal. 2020. №6 (2). С. 9-18. DOI: https://doi.org/10.3 1108/2018vol14iss4pp9-18
Гімаєва, Ю. А., & Малофейкіна, К. О. Особистісна зрілість та суб’єктивне благополуччя в студентів денної та заочної форм навчання в університеті. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія. 2019. № 67. С. 15-24. DOI: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2019-67-02
Дембіцький С.С. Особливості вимірювання особистісного та соціального благополуччя в Європейському соціальному дослідженні: Український соціум. 2018. №4 (67). С. 19-34. DOI: https://doi.org/10.15407/socium2018.04.019
Каргіна Н. В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя: теоретичний аспект. Наука і освіта. 2015. № 3. С. 51. 15. Оляницька Ю. Моделі психологічного благополуччя людей похилого віку. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка : Соціальна робота. 2017. № 2 (2). С. 13–16.
Пахоль Є. Б. Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал. 2017. № 1 (3). С. 80–104.
Соціальне благополуччя та інтегральні індекси його оцінки: метод. розроб. для викладачів до проведення практ. заняття студентів спеціальностей 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна медицина, громадське здоров’я». Упоряд. : В. А. Огнєв, І. А. Чухно. Харків : ХНМУ, 2020. 20 с.
Тимофієва М.П. Психологія здоров’я: Навчальний посібник. Чернівці, 2009. С. 26.
Титаренко Т. М. (2018). Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика. 2018. № 1 (1). С. 112–119.
Чіксентмігаї, М. Потік: психологія оптимального досвіду. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. 368 с.
Шаронова І. В. Психічне здоров’я особистості як предмет психологічного дослідження. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. 2013. Випуск 20, С. 738–747.