OPERATIONALIZATION OF THE CONCEPT «PSYCHO-EMOTIONAL WELL-BEING»
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.3.4Keywords:
psychoemotional well-being, subjective well-being, psychological well-being, mental well-being, indice of well-being.Abstract
The article systematizes the experience of measuring integral indices for assessing the well-being in different countries taking into account external and internal factors. Іn particular Gallup-Healthways Global well-being index, indikator of wellbeing of European Social Survey, Happy Planet Index, Better life Index. External factors are defined as those, which depend mainly on the institutional environment (economic institutes, institutes of labour and employment, social protection, social mobility), and internal - those with psychological and sociopsychological determinants (personal characteristics, expectations, sense of social significance, social capital, health, life satisfaction). It was determined that the common features of the internal factors of various indexes of the comprehensive assessment of well-being are physical and mental health, a positive assessment of one’s own life, and the maintenance of social ties. The conceptual models of well-being are analyzed in regard to their internal aspects: subjective well-being, psychological well-being, and mental well-being. The lack of attention of Ukrainian researchers to the development of their own conceptual model of well-being and appropriate diagnostic tools for its measurement is emphasized. The empirically confirmed models of well-being are determined for the operationalization of «psychoemotional well-being» as a construct. In particular: the Singapore Scale of Mental Well-being (SMWEV) and Warwick-Edinburgh (WEMWBS). A system of indicators of psycho-emotional well-being of a person is proposed and substantiated, namely: absence of depression and anxiety, energy, optimism, feeling of one’s worth, self-acceptance, ability to experience happiness, satisfaction with life and peace, feeling of closeness with others, resilience, cognitive efficiency.
References
Balashov E., Pasichnyk I., Kalamazh R., Dovhaliuk, T. & Cicognani, E. Psychological, Emotional and Social Wellbeing and Volunteering: A Study on Italian and Ukrainian Universit Students. Youth Voice Journal. 2018.V.18 P. 1–22.
Bradburn N. M. The Structure of Psychological Well-Being. Chicago: Aldine Publishing Company, 1969. 9 p.
GallupInc., HealthwaysInc. Stateofglobal well-being. Results of the Gallup-Healthways Global well-beingindex. 2014.
Diener E., Suh E. Culture and Subjective Well-Being. Hong Kong: Asco Typesetters, 2000. 14 p.
Evers K. et al. Development of an individual well-being scores assessment. Psychology of Well-Being: Theory, Research and Practice. 2012. №2 (2). Retrieved from: http://www.psywb.com/content/2/1/2
OECD. How’s Life? 2020: Measuring Well-being, OECD Publishing, Paris, 2020. https://doi.org/10.1787/9870c393-en.
Stewart-Brown, S., Tennant, A., Tennant, R. et al. Internal construct validity of the Warwick-Edinburgh Mental Wellbeing Scale (WEMWBS): a Rasch analysis using data from the Scottish Health Education Population Survey. Health Qual Life Outcomes. 2009. № 7 (15). https://doi.org/10.1186/1477-7525-7-15
Fen, C. , Isa, I. , Chu, C. , Ling, C. & Ling, S. Development and Validation of a Mental Wellbeing Scale in Singapore. Psychology. 2013. № 4. P. 592–606. doi: 10.4236/psych.2013.47085
Happy Planet Index 2021: Methodology Paper. Retrieved from: https://happyplanetindex.org/wp-content/themes/hpi/ public/downloads/happy-planet-index-methodology-paper.pdf
Абрамюк О. О., Липецька А. С. Концептуальна структура феномену «суб’єктивне благополуччя» та особливості його вимірювання. Психологія: реальність і перспективи: Збірник наукових праць РДГУ. 2018. №11. С. 10-17.
Гандзілевська Г., Балашов Е., Онипчук А. Роль сценарних установок у досягненні психологічного благополуччя науково-педагогічних працівників ЗВО у акмеперіоді. Psychological Journal. 2020. №6 (2). С. 9-18. DOI: https://doi.org/10.3 1108/2018vol14iss4pp9-18
Гімаєва, Ю. А., & Малофейкіна, К. О. Особистісна зрілість та суб’єктивне благополуччя в студентів денної та заочної форм навчання в університеті. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія Психологія. 2019. № 67. С. 15-24. DOI: https://doi.org/10.26565/2225-7756-2019-67-02
Дембіцький С.С. Особливості вимірювання особистісного та соціального благополуччя в Європейському соціальному дослідженні: Український соціум. 2018. №4 (67). С. 19-34. DOI: https://doi.org/10.15407/socium2018.04.019
Каргіна Н. В. Основні підходи до вивчення психологічного благополуччя: теоретичний аспект. Наука і освіта. 2015. № 3. С. 51. 15. Оляницька Ю. Моделі психологічного благополуччя людей похилого віку. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка : Соціальна робота. 2017. № 2 (2). С. 13–16.
Пахоль Є. Б. Суб’єктивне та психологічне благополуччя: сучасні і класичні підходи, моделі та чинники. Український психологічний журнал. 2017. № 1 (3). С. 80–104.
Соціальне благополуччя та інтегральні індекси його оцінки: метод. розроб. для викладачів до проведення практ. заняття студентів спеціальностей 222 «Медицина», 228 «Педіатрія» з дисципліни «Соціальна медицина, громадське здоров’я». Упоряд. : В. А. Огнєв, І. А. Чухно. Харків : ХНМУ, 2020. 20 с.
Тимофієва М.П. Психологія здоров’я: Навчальний посібник. Чернівці, 2009. С. 26.
Титаренко Т. М. (2018). Способи підвищення психологічного благополуччя особистості, що пережила травму. Психологія: теорія і практика. 2018. № 1 (1). С. 112–119.
Чіксентмігаї, М. Потік: психологія оптимального досвіду. Харків : Клуб сімейного дозвілля, 2017. 368 с.
Шаронова І. В. Психічне здоров’я особистості як предмет психологічного дослідження. Проблеми сучасної психології: Збірник наукових праць К-ПНУ імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С.Костюка НАПН України. 2013. Випуск 20, С. 738–747.
