ЗАСОБИ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ПСИХОЕМОЦІЙНОЇ НАПРУЖЕНОСТІ У ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

Анотація

У статті розкрито поняття емоційної напруженості. Зазначено, що психоемоційна напруженість – це психічний стан, що виникає при виконанні людиною складних завдань або у результаті потрапляння її у важку життєву ситуацію. Вказано, що психоемоційна напруженість військовослужбовців обумовлена подіями, які відбуваються в зоні бойових дій та надмірною величиною психічних зусиль, необхідних для вирішення поставлених задач перед військовослужбовцями. Розкрито основні чинники, що сприяють виникненню психоемоційної напруженості у військовослужбовців, а саме: чинники, що пов’язані з організацією та забезпеченням професійної діяльності (з одного боку) та соціально-психологічні чинники, які виникають на тлі особливих умов ведення бойових дій (з іншого боку). Показано, що психоемоційне напруження призводить до виникнення психічних травм і психічних розладів короткочасного чи довготривалого характеру. Зазначено, що існують суттєві проблеми з подолання психоемоційної напруженості військовослужбовців, особливо в екстремальних умовах діяльності. Показано, що психоемоційна напруженість військовослужбовців – це серйозна проблема сьогодення, оскільки вона є основою конфліктності, дезорганізації, пияцтва, не контрольованості дій та негативно впливає на стан здоров’я особистості. Розкрито сутність психоемоційної саморегуляції. Представлено засоби саморегуляції психоемоційної напруженості у військовослужбовців, а саме: медитація, самонавіювання, аутогенне тренування, музикотерапія, бібліотерапія, масаж, самомасаж, метод прогресивно-м’язової релаксації Е. Джекобсона, розвиток емоційного інтелекту, зміна спрямованості свідомості, психогімнастика, арттерапія, розвиток емоційної стійкості.