ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ СОЦІАЛЬНИХ МЕДІА СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2022.4.4Ключові слова:
соціальні медіа, громадянська компетентність, мотиви користувачів соціальних медіа, студентська молодь.Анотація
У статті здійснено спробу вивчення особливостей та провідних мотивів використання молоддю соціальних медіа. Визначено складові, що входять в структуру громадянської компетентності (громадянські знання, громадянські настанови, громадянська відповідальність, громадянські уміння та навички, соціальні зв'язки, громадянська участь). Встановлені наступні особливості використання молоддю соціальних медіа: основним джерелом новин про події в країні/світі для молоді виступають такі соціальні медіа як Telegram, TikTok, Youtube, Twitter; найбільш релевантними з них молоді люди вважають Telegram, Instagram, TikTok; для людей з активною життєвою позицією найбільше підходять, на думку молоді, Telegram, Youtube, TikTok, Instagram. Виявлено, що не всі соціальні медіа мають однаковий потенціал для розвитку громадянської компетентності студентської молоді. Так, найбільш ефективно для цієї мети можуть використовуватися Facebook, Twitter та відеохостинг YouTube, також має досить високий потенціал використання месенджер Telegram, а найменший потенціал має месенджер Viber та соціальна мережа TikTok. Визначено дві групи мотивів (цільові та інструментальні) використання молоддю соціальних медіа для розвитку громадянської компетентності. Встановлено, що серед мотивів використання соціальних медіа провідну роль для студентської молоді відіграють: 1) самовираження та самоекспозиції – декларування власної громадянської позиції; 2) самоідентифікації з представниками соціальних груп, які мають спільні погляди на певні проблеми; 3) розширення уявлень про права та відповідальність громадян; 4) можливість обговорення соціально значущих та політико-правових проблем; 5) генерації ідей та відповідного контенту (пости/тексти, аудіоконтент та відеоконтент, комікси, меми) щодо соціально значущих та політико-правових проблем.
Посилання
Позняк, С.І. Ресурси громадянськості: соціально-психологічна складова : методичні рекомендації. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. 2013. Кіровоград : Імекс-ЛТД. 136 с.
Жадан, І.В. Комунікативний потенціал розвитку громадянської компетентності студентської молоді. Наукові студії із соціальної та політичної психології, 2019, № 43(46), С. 67-82.
Bobek, D., Zaff J., Li Y., Lerner R.M. Cognitive, emotional, and behavioral components of civic action: Towards an integrated measure of civic engagement. Journal of Applied Developmental Psychology. 2009. № 30. P. 615–627.
Lerner, R.M. Concepts and theories of human development, 3rd Ed. 2002. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates.
Lerner, R.M. Editor's introduction: Developmental science, developmental systems, and contemporary theories. In R. M. Lerner (Ed.), Theoretical models of human development Volume 1 of Handbook of Child Psychology. (6th ed., pp. 1−17). 2006. Hoboken, NJ: Wiley.
Erikson, E.H. Childhood and society. 1963. New York: WW. Norton & Co.
Marcia, J.E. Identity in adolescence. In J. Adelson (Ed.), Handbook of Adolescent Psychology. 1980. New York: John Wiley & Sons.
Baltes, P.B. Theoretical propositions of life-span developmental psychology: On the dynamics between growth and decline. Developmental Psychology, 1987. #23, p. 611−626.
Baltes, P.B., Lindenberger, U., Staudinger, U.M. Life span theory in developmental psychology. In R.M. Lerner & W. Damon (Eds.), Handbook of Child Psychology Vol. 1, Theoretical Models of Human Development (6th ed.). 2006. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
Brandtstädter, J. Action perspectives on human development. In R. M. Lerner &W. Damon (Eds.). Theoretical models of human development. Vol. 1. Handbook of Child Psychology (6th ed., pp. 516−568). 2006. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons.
Freund, A.M., Baltes, P.B. (2002). Life-management strategies of selection, optimization and compensation: Measurement by self-report and construct validity. Journal of Personality and Social Psychology, 2002. # 82, p. 642−662.
Lerner, R. M. Liberty: Thriving and civic engagement among America's youth. 2004. Thousand Oaks, CA: Sage Publications.
Lerner, R.M., Alberts, A.E., Bobek, D. Thriving youth, flourishing civil society. How positive youth development strengthens democracy and social justice. In Bertelsmann Stiftung (Ed.), Civic engagement as an educational goal (pp. 21–35). 2007. Guterslöh, Germany: Verlag Bertelsmann Stiftung.
Bobek, D.L. Preparing engaged citizens: A process evaluation of 4-H's citizenship goals. Unpublished manuscript. 2006. Medford, MA: Institute for Applied Research in Youth Development, Tufts University.
Theiss-Morse, E., Hibbing, J. R. Citizenship and civic engagement. Annual Review of Political Science, 2004. # 8, p. 227−249.
Levine, P. The future of democracy: Developing the next generation of American citizens. 2008, Medford, MA: Tufts University Press. 17. Levine, P., Youniss, J. Youth and civic engagement: Introduction. In P. Levine & J. Youniss (Eds.), Youth civic engagement: An institutional turn: Circle working paper 45 (pp. 3−6). 2006. Baltimore, MD: The Center for Information and Research on Civic Learning and Engagement.
Sherrod, L.R., Lauchardt, J. The development of citizenship. In R. M. Lerner & L. Steinberg (Eds.), Handbook of adolescent psychology: Vol. 2. Contextual influences on adolescent development (3rd ed., pp. 372−407). 2009. New York: Wiley & Sons.
Соснюк, О.П., Остапенко, І.В. Психологічні особливості активності користувачів соціальних медіа. Український психологічний журнал, 2019, № 2(12), С. 160–181. DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2019.2(12).12
Hassan, L., Hamari, J. Gameful civic engagement: A review of the literature on gamification of e-participation. Government Information Quarterly, 2020. Volume 37, Issue 3, 101461. https://doi.org/10.1016/j.giq.2020.101461
Brady, B., Chaskin, R. J., McGregor, C. Promoting civic and political engagement among marginalized urban youth in three cities: Strategies and challenges. Children and Youth Services Review, 2020. 116, 105184. https://doi.org/10.1016/j. childyouth.2020.105184
Arshad, S., Khurram, S. Survey dataset on citizens’ perspective regarding government’s use of social media for provision of quality information and citizens online political participation in Pakistan. Data in Brief, 2020. #32, 106311. DOI: https://doi. org/10.1016/j.dib.2020.106311
Blaskó, Z., Costa, P. D., Vera-Toscano, E. Non-cognitive civic outcomes: How can education contribute? European evidence from the ICCS 2016 study. International Journal of Educational Research, 2019. #98, 366–378. https://doi.org/10.1016/j. ijer.2019.07.005
Остапенко І. В. Потенціал соціальних медіа для розвитку громадянської компетентності студентської молоді. Український психологічний журнал, 2020, № 2 (14), 189-213. DOI: https://doi.org/10.17721/upj.2020.2(14).10
Соснюк О.П. Діагностика особливостей особистісної активності суб’єктів інноваційної діяльності якісними методами. Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка АПН України, 2008, Т. 7, № 16, С. 163–168.
Остапенко І.В. Особливості використання якісних методів для дослідження комунікативних бар’єрів національної та громадянської самоідентифікації. Проблеми політичної психології: збірник наукових праць, 2017, № 5 (19), С. 167–178.
