ПСИХОСЕМАНТИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ТА УЯВЛЕНЬ ПРО МАЙБУТНЄ МОЛОДІ РІЗНИХ РЕГІОНІВ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.4.7Ключові слова:
національна ідентифікація, учнівська та студентська молодь, проєктування майбутнього, психосемантичне дослідження, регіональні відмінності.Анотація
У статті представлені результати психосемантичного дослідження національної ідентифікації та проєктування майбутнього учнівської та студентської молоді різних регіонів України. Національна ідентифікація розглядається як усвідомлення приналежності до політичної нації – спільноти, що має свій досвід державності, традиції, міфи і символіку, спільні цінності і очікування щодо майбутнього. За результатами дослідження встановлено, що молодь усіх регіонів вірить у щасливе майбутнє України, покладається переважно на себе у створенні власного майбутнього та бачить перспективи будувати його у власній країні. Крім того, відчуває відповідальність за збереження територіальної цілісності держави. Майже усі респонденти пишаються приналежністю до української нації. Образ України та українця досить сильно міфологізований в зв’язку із війною. Присутні нереалістичні очікування щасливого та безхмарного післявоєнного майбутнього, що можуть бути елементом самопідтримки як певного психологічного ресурсу. Встановлено статистично значущі відмінності між молоддю різних регіонів України за показниками самостійності у виборі майбутньої професії, налаштованості щодо освіти (бажання вчитися за кордоном, необхідність російської мови в освіті), готовності до територіальних поступок, покладанні тільки на себе у створенні майбутнього та уявленнях про консолідуючі чинники української нації. Визначено п’ять факторів, що описують особливості національної ідентичності та уявлень про майбутнє учнівської та студентської молоді: «Cпільні цінності і майбутнє України та її громадян», «Готовність до поступок», «Готовність до виїзду за кордон», «Патерналізм щодо зовнішньої допомоги» та «Залежність від соціального оточення». Перший фактор описує надії на майбутнє і чинники єдності українців, а також сподівання на достойне життя в рідній країні. Натомість інші чотири фактори описують ризики та загрози національної ідентифікації молоді.
Посилання
Жадан, І. Комунікативні практики як чинник громадянської і національної самоідентифікації: теоретико-методологічні засади дослідження. Проблеми політичної психології. 2016. № 3(17). С. 3–11.
Остапенко І. В. Використання медіаконтенту для візуалізації уявлень молоді про майбутнє: виклики війни та євроінтеграція. Проблеми політичної психології. 2022. № 25(1). С. 126–141.
Остапенко І. В. Національна самоідентифікація молоді України: динаміка змін. Актуальні проблеми психології малих груп в умовах війни та повоєнного часу : матеріали наукової конференції. Київ, 16 травня, 2023 р. [Електронний ресурс] / за наук. ред. П. П. Горностая, Л. Г. Чорної ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології, Асоціація політичних психологів України, ПВНЗ «Європейський університет». Київ : Талком, 2023. C. 63–65.
Остапенко І. В. Регіональні відмінності в національній ідентифікації та уявленнях про майбутнє української молоді. Проблеми розвитку ідентичності особистості в освітньому просторі : матеріали II круглого столу 19 жовтня 2023 року: Збірник матеріалів. м. Київ, 19 жовт. 2023 р. / ред. А. Б. Коваленко, І. В. Остапенко. Київ : Міленіум, 2023. С. 67–74.
Соснюк О. П., Остапенко І. В. Психосемантичні особливості національної та громадянської ідентичності студентської молоді. Український психологічний журнал. 2017. № 2 (4). С. 164–176.
Hall E. T. Hidden Differences: Studies in International Communication. Hamburg : Grunder & Jahr, 1990. 172 p.
Wodak R., Rudolf de Cillia, Martin Reisigl, Karin Liebhart The Discursive Construction of National Identity. Edinburgh :
EUP. 2009. 288 p.