ШКІЛЬНА ДЕЗАДАПТАЦІЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА

Анотація

У статті проаналізовано різні підходи науковців щодо дефініції поняття «шкільна дезадаптація». Зазначено, що несвоєчасне або помилкове діагностування причин і труднощів, які виникають під час навчання у школярів можуть призвести до складних проблем. Адже, своєчасне їх не вирішення у молодшому шкільному віці стає основою для різноманітних відхилень у психосоціальному розвитку на наступних етапах онтогенезу, з особливою гостротою виявляючись у підлітковому віці, коли ефективність корекційної допомоги знижується. Цим зумовлена актуальність дослідження. Проведено аналіз основних варіантів шкільної дезадаптації. Проаналізовано основні форми прояву дезадаптації так як: несформованість елементів і навичок навчальної діяльності; мотивації учіння, спрямованості; нездатність до довільної регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності. Визначено головні причини та наслідки шкільної дезадаптації. Зроблено висновок про те, що процес дезадаптації школярів до навчальної діяльності детермінується як зовнішніми, так і внутрішніми чинниками. У статті зазначається, що розглядаючи причини дезадаптації школярів необхідно комплексно підходити до питання порушення особистісного розвитку, а також зважати на психолого-педагогічні, соціальні чинники, які вливають на її прояв. І тільки тоді можна подолати шкільну дезадаптацію як проблему, яка ще і досі не повністю досліджена. Обгрунтовано припущення про те, що більшість із них можна позбутися завдяки тісній співпраці вчителів і батьків, а також шкільного психолога. Дезадаптацію молодших школярів можливо подолати використовуючи оптимальні умови навчального процесу і відповідні корекційні заходи.