СТРУКТУРА ТА СУТНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ

Автор(и)

  • Ю. П. Ватан

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2

Ключові слова:

метакогнітивна активність, метапізнання, метакогнітивні процеси, пізнавальна діяльність, саморегуляція

Анотація

У статті порушено актуальну проблему метакогнітивних явищ. Подано результати теоретичного аналізу метакогнітивної активності як складного інтегративного утворення, основне функціональне призначення якого полягає в управлінні процесами сприйняття, збереження, обробки та відтворення інформації. На основі розгляду наявних концепцій, у яких метакогнітивні процеси усвідомлюють і як складник саморегульованого навчання, і як процесуальний компонент метапізнання, і як особливий вид саморегуляції, виявлено та описано такі їх основні ознаки, як усвідомленість, довільність, цілеспрямованість. Обґрунтовано, що метакогнітивна активність є не простою сукупністю регулятивних процесів, а складним утворенням, яке містить такі компоненти: мотиваційно-емоційний, рефлексивно-оцінний, вольовий, операційний та інформаційний. Мотиваційно-емоційний компонент представлений комплексом потреб, інтересів, бажань, що відіграють важливу роль в ініціюванні метакогнітивної активності, до яких входять мотиви як пізнавальної діяльності загалом, так і вживання заходів із контролю над своїми когнітивними процесами. Вольовий компонент, який можна вважати ядром метакогнітивної активності, оскільки на нього припадає реалізація її основної функції, репрезентований процесами постановки мети, планування пізнавальної діяльної та контролю над її перебігом. Вони здійснюються у формі окремих операцій, серед яких можна виділити такі: розподіл часу, вибір певних когнітивних стратегій або мнемічних технік, пошук та виправлення помилок. Рефлексивні процеси, призначення яких полягає у спостереженні за перебігом пізнання і винесенні певних оцінок, тобто суджень, які відображають його стан, забезпечують суб’єкта поточною інформацією, на основі якої здійснюються регулятивні дії. До інформаційного компонента також входять знання індивіда про особливості своєї когнітивної сфери загалом, а також про когнітивні стратегії, які можна використовувати в процесі пізнавальної діяльності.

Посилання

Балашов Е.М. Метакогнітивний моніторинг саморегульованого навчання студентів : автореф. дис. … д-ра психол. наук : 19.00.07. Острог, 2020. 43 с.

Доцевич Т.І. Метакогнітивна компетентність суб’єкта педагогічної діяльності у вищій школі : автореф. дис. … д-ра психол. наук. : 19.00.07. Київ, 2016. 42 с.

Зайцева О.О. Мотиваційні чинники розвитку мета когнітивної активності у структурі академічної саморегуляції студентів : дис. … канд. психол наук : 19.00.07. 228 с.

Иванников В.А. Воля. Национальный психологический журнал. 2010. № 1(3). С. 97–102.

Карпов А.В. О содержании понятия метакогнитивных способностей. Известия ДГПУ. 2013. № 4. С. 12–19.

Карпов А.В., Скитяева И.М. Психология метакогнитивных процессов личности. Москва : Изд-во «Институт психологии РАН», 2005. 352 с.

Кашапов М.М. Творческая деятельность профессионала в контексте когнитивного и метакогнитивного подходов. Ярославль : ЯрГУ, 2012. 384 с.

Метакогнитивные основы конфликтной компетентности : монография / под науч. ред. проф. М.М. Кашапова. Ярославль : ЯрГУ, 2012. 412 с.

Савин Е.Ю, Фомин А.Е. Обобщенные и предметно-специфические метакогнитивные навыки в учебной деятельности студентов. Психологические исследования. Том 7. № 37. 2014.

Фомин А.Е. Метакогнитивный мониторинг решения учебных задач: психологические механизмы и условия развития в образовательном процессе : дисс. … д-ра психол. наук : 19.00.07. Москва, 2019. 434 с.

Чернокова Т.Е. Метапознание: проблемы структуры, типологии, развития: монография. Архангельск : САФУ, 2014. 168 с.

Azevedo R. Reflections on the field of metacognition: issues, challenges, and opportunities. Metacognition and Learning. 2020. № 15. P. 91–98.

Brown A.L. Knowing when, where, and how to remember: a problem of metacognition. Illinois, 1997. 152 p.

Borkowski J.G. A process-oriented model of metacognition: links between motivation and executive functioning. Issues in the Measurement of Metacognition. Buros-Nebraska Series on Measurement and Testing. 2000. P. 1–41.

Cross D.R., Paris S.G. Developmental and instructional analysis of children’s metacognition and reading comprehension. Journal of educational psychology, 1988. № 80(2). P. 131–142.

Flavell J.H. Metacognition and cognitive monitoring: A new area of cognitive developmental inquiry. American Psychologist. Stanford University, 1979. № 10. P. 906–911.

Hacker D.J. Metacognition: definitions and empirical foundations. In D.J. Hacker, J. Dunloky, A.C. Graesser (Eds.), Metacognition in educational theory and practice. Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates, 1998. P. 1–23.

Koriat A., Levi-Sadot R. Conscious and unconscious metacognition: a rejoinder. Consciousness and Cognition. 2000. № 9. P. 193–202.

Kuhn D., Dean D. A bridge between cognitive psychology and educational practice. Theory into practice. № 43(4). P. 268–273.

Lyons K.E., Zelazo P.D. Monitoring, metacognition, and executive function. Advances in Child Development and Behavior. 2011. Vol. 40. P. 379–412.

Martinez M. E. What is metacognition? Phi delta kappan. P. 696–699.

Metcalf J. Metacognitive judgments and control of study. Current Directions of Psychological Science. 2009. № 18(3). P. 159–163.

Nelson T. O., Narens L. Metamemory: A theoretical framework and some new findings. The psychology of learning and Motivation. 1990. Vol. 26. P. 125–173

Nelson T.O., Narens L. Why investigate metacognition? In J. Metcalfe & A.P. Shimamura (Eds.) Metacognition: Knowing about knowing. The MIT Press. 1994. P. 1–25.

Schraw G. Promoting General Metacognitive Awareness. Instructional science. № 26(1). Р. 113–125.

Son L.K., Schwartz B.L. The relation between metacognitive monitoring and control. In T.J. Perfect, B.L. Schwartz (Eds.), Applied metacognition. 2002. P. 15–38.

Spehn M.K., Reder L.M. The unconscious feeling of knowing: a commentary on Koriat’s paper. Consciousness and Cognition. 2000. № 9. P. 193–202.

Zulkiply N. Metacognition and its relationship with students’ academic performance. In: National Student Development Conference, 8–9 August 2006, Kuala Lumpur, Malaysia.

##submission.downloads##

Опубліковано

2022-02-17

Як цитувати

Ватан, Ю. П. (2022). СТРУКТУРА ТА СУТНІСТЬ МЕТАКОГНІТИВНОЇ АКТИВНОСТІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (3), 10-14. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.2