ЗМІСТ І ДЕТЕРМІНАНТИ ПЕРЕЖИВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ КРИЗИ ВТРАТИ ПОЧУТТЯ БЕЗПЕКИ

Автор(и)

  • О. А. Столярчук

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.15

Ключові слова:

психотравма, особистісна криза, криза втрати почуття безпеки, резильєнтність, студенти

Анотація

У роботі викладені й проаналізовані результати дослідження змісту та детермінації особистісної кризи студентів, спричиненої війною. До дослідження залучені 112 українських студентів, що опановують професію психолога. Встановлено, що екстремальні умови життєдіяльності, які супроводжуються потужними загрозами ментальному та вітальному здоров’ю молодих людей в умовах війни, провокують у них переживання кризи втрати почуття безпеки. Специфікою цієї особистісної кризи є тісне поєднання реакції на зовнішні вітальні виклики й активізація ментальних стресових переживань. Причинами цих переживань визначено втрату почуття безпеки, стабільності та впорядкованості, контролю та прогнозування власного життя. Перебування студентської молоді у вирі війни провокує ревізію молодими людьми базових переконань: у світі переважає добро, а не зло; світ та життя людини має сенс; цінність власного фізичного та ментального «Я» є незаперечною. Найбільш яскравими індикаторами кризи є сильна фрустрація та травматичні емоційні переживання тривоги. Значною мірою адаптивна реакція на екстремальні події залежить від потенціалу резильєнтності юнацтва. Конструктивний вихід з кризи проявляється як кристалізація цінностей життя, справедливості і самоповаги, підвищення резильєнтності й адаптивності до стресових обставин життя. Деструктивне переживання кризи втрати почуття безпеки проявляється у безпорадності, безвиході, активізації захисних механізмів витіснення, уникання, ізоляції. Для майбутніх психологів ускладнюючими чинниками переживання кризи втрати почуття безпеки постають непропрацьовані травми розвитку у поєднанні з патогенним самоаналізом і розбалансованою Я-концепцією. Своєчасне надання психологічної допомоги та соціальної підтримки молодій людині сприяє конструктивному переживанню нею особистісної кризи.

Посилання

Герасименко Л. О. Посттравматичний стресовий розлад. НейроNEWS: психоневрологія та нейропсихіатрія. 2021. 8. С. 27–32.

Столярчук О. А. Специфіка переживання криз професійного навчання майбутніми психологами. Актуальні проблеми психології : зб. наук. пр. Ін-ту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України. Вип. 13. Київ, 2014. Вип. 13. Т. 11. С. 488–494.

Яцина О.Ф. Вплив війни на психічне здоров’я: ознаки травматизації психіки дітей та підлітків. Наукові перспективи. 2022; 7(25): С. 554–557.

Alexander D. E. Resilience and disaster risk reduction. An etymological journey. Natural Hazards and Earth System Sciences. 2013; 13(11): 2707–2716.

Janoff-Bulman R. Assumptive worlds and the stress of traumatic events: Application of schema constructs. Social Cognition. 1989; 7: 113–136.

Khanlou N., Wray R. A whole community approach toward child and youth resilience promotion: A review of resilience literature. International Journal of Mental Health and Addiction, 2014; 12(1): 64–79.

Savchuk B., Borys U., Sholohon L., et al. Emotional Intelligence аs a Factor of Preserving Mental Health and Adaptation of Student Youth to Crisis Situations. Wiadomości Lekarskie. 2022; 75(12): 3018–3024.

Serene M., Shellae Versey H. Barriers to leisure-time social participation and community integration among Syrian and Iraqi refugees. Leisure Studies. 2021; 40(3): 378–391.

Stoliarchuk O., Prorok N., Serhieienkova O., Khrypko S., Sychynska M., Lobanchuk O. Real and Virtual Space of Life Activities of Ukrainian Adolescents in War Conditions. International Journal of Computer Science and Network Security. 2022; 22(6): 611–619.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-23

Як цитувати

Столярчук, О. А. (2023). ЗМІСТ І ДЕТЕРМІНАНТИ ПЕРЕЖИВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ КРИЗИ ВТРАТИ ПОЧУТТЯ БЕЗПЕКИ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (1), 78-82. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.1.15