ПРИСУТНІСТЬ ВІДЧУТТЯ РАДОСТІ ЯК ЖИТТЄСТВЕРДЖУЮЧИЙ КОМПОНЕНТ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.9Ключові слова:
психічне здоров’я, психоемоційний стан, особистість, інформація, якість життя, психологічна допомогаАнотація
У статті розглянуто питання прояву відчуття радості як одного з базових компонентів особистості який відображає її ментальне здоров’я у проживанні невизначеності, що є характерною для періоду воєнного стану в Україні. Наведено результати дослідження актуального функціонування респондентів, що вміщує психологічну, фізичну, соматичну та інформаційну складові. Розглянуто прояви емоційних станів, відношення населення до інформації, їх потреба у радості та джерела її отримання. Зроблено порівняння результатів між трьома групами респондентів, які проживають на різних відстанях від територій активних бойових дій, зокрема: особи з числа вимушено переміщених осіб (І група), мешканці прифронтової зони (ІІ група) та особи, які проживають у центральному регіоні України (ІІІ група). Встановлено, що у всіх трьох групах переважав загальний психоемоційний стан з тенденцією до негативного, але у першій групі проявлялася збільшена тенденція до позитивного стану. Клінічно виражений рівень тривоги мав однакові показники у всіх трьох групах по 26% відповідно. Ознаки депресії на високому клінічному рівні переважали у мешканців центрального регіону – 29%. Респонденти з усіх груп мали однаково високу потребу в радості, а ось джерела радості мали відмінності. Виявлено зворотній кореляційний зв’язок між відчуттям радості та депресією (r=-0,568, p<0,01) та непрямий зв’язок з тривогою (r=-0,373, p<0,01). Прямий кореляційний зв’язок встановлено між відчуттям радості та загальним емоційним станом (r=0,475, p<0,01). Місце перебування мешканців істотно не впливало на їх психоемоційний стан, оскільки люди всюди відчували небезпеку, але поряд із цим, респонденти гідно приймали виклики долі і намагалися самостійно справлятися з ними.
Посилання
Панченко О.А. Інформаційна безпека в епоху турбулентності: державно-управлінський аспект: монографія. К.: КВІЦ. 2020. 332 с.
Панченко О.А., Кабанцева А.В. Людська психіка в інформаційній небезпеці // Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. Т. 31 (70). № 3 . 2020. С. 226–233.
Кабанцева А.В., Панченко О.А. Паніка як психологічний фактор інформаційної небезпеки особистості. Психологія і особистість. Полтава-Київ, 2020. № 2 (18). С. 9–22.
Василевська О.І. Психічне здоров’я особистості URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/4937/VAsylevska.pdf?sequence=1
Костюк, Д., Костюк, В. Психічне та психологічне здоров’я особистості: поняття, зміст та критерії. Вісник Національного університету оборони України, 2019. 50(2), 45–50. URL: https://doi.org/10.33099/2617-6858-2018-50-2-45-50
Терещенко Л.А., Петровська Т.В. Психологічний підхід до визначення поняття «психічне здоров’я» суб’єктів взаємодії в освітньому просторі. Актуальні проблеми психології: збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. Київ-Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. Том VI. Психологія обдарованості. Вип. 15. С. 340–348.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. К.: Наукова думка, 1970–1980. Т. 7. С. 436.URL:http://ukrlit.org/slovnyk/%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%BE%D1%89
Дріч Ю.С. Номінативне поле концепту «Радість» / Печаль» в українській мові: Етимолого-культурологічний аспект. URL: https://enpuir.npu.edu.ua/bitstream/handle/123456789/22437/Drich.pdf?sequence=1
Хомчак О. Г., Волкова І.В. Асоціативно-вербальна модель концепту радість в українській мовній картині світу: URL: http://eprints.mdpu.org.ua/id/eprint/2764/1/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%8F%20%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C.pdf