САМОСПРИЙНЯТТЯ ЯК КРИЗОВА СИТУАЦІЯ У ЖІНОК З ПОРУШЕННЯМ РЕПРОДУКТИВНОЇ СФЕРИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.10Ключові слова:
самосприйняття, самоактуалізація, репродуктивна сфера, кризова ситуація, безпліддяАнотація
У статті досліджено зв’язок між стресом і безпліддям, що в наукових колах обговорюється багато років. Жінки з безпліддям схильні до підвищеного рівню тривоги та депресії, тому очевидно, що безпліддя викликає стрес. Однак менш ясним є те, чи викликає стрес безпліддя. Вплив стресу на результат лікування важко дослідити через низку факторів, включаючи неточні показники самооцінки та почуття підвищеного оптимізму на початку лікування. Однак останні дослідження задокументували ефективність психологічних втручань у зниженні психологічного стресу, а також пов’язані зі значним збільшенням частоти вагітностей. Доведено, що когнітивно-поведінковий груповий підхід може бути найефективнішим способом досягнення обох цілей. Враховуючи рівень стресу, про який повідомляють багато безплідних жінок, надзвичайно важливо розширити доступність цих програм. Досліджено сучасні теорії про гендер і гендерну ідентичність, які передбачають, що прояв різних особистісних якостей людини, в тому числі і її самоактуалізація, пов’язані не так з біологічною статтю (чоловік/жінка), як із соціально-психологічною статтю – тими рисами, якостями та властивостями, які сконструйовано соціокультурним середовищем. Процес самоактуалізації жінки йде шляхом реалізації себе у формі особистісних внесків в інших людей. Гендерна роль жінки нерозривно пов’язана з материнством, як одним із способів реалізації себе в іншій людині – дитині. Емоційно значущим для жінки є діагноз безпліддя, який позбавляє її можливості підтвердити свою жіночність народженням дитини. Ми припускаємо, що в подібній життєвій ситуації для особистості жінки можливі зміни в системі цінностей та способів самоактуалізації, які необхідні для реалізації ідентичності за нових умов. Резюмуючи все вищесказане, наголошено на існуванні відмінностей у ґендерній самооцінці та самоактуалізації у жінок з порушенням репродуктивної сфери.
Посилання
. Існюк Н. О., Бойчук А. В., Бегош Б. М. Характеристика психоемоційного статусу та показників якості життя в жінок із фіброміомою матки та поєднаною ендокринною патологією. Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. 2018. № 1. С. 76–79.
Камінський А. В. Безпліддя у жінок в стані психоемоційнох дезадаптації: концепція, патогенез і корекція 14.01.01 – акушерство та гінекологія Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук Київ. 2019. 21 с.
Сексуальне і репродуктивне здоров’я. URL: http://www.who.int/reproductivehealth/ua
Сіраковська О. Б. Психологічні аспекти репродуктивного здоров’я жінок. Psychological journal № 4 (14), 2018. С. 185–197.
Chen TH., Chang SP., Tsai CF., Juang KD. Prevalence of depressive and anxiety disorders in an assisted reproductive technique clinic. Hum Reprod. 2017;19(10):2313–2318
Domar AD., Zuttermeister PC., Friedman R. The psychological impact of infertility: a comparison with patients with other medical condition. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2023
Fast Facts About Infertility. Available at: http://www.resolve.org/about/fast-facts-about-fertility.html. Resolve: The National Fertility Association. Accessed July 26, 2017
Rich CW., Domar AD. Addressing the emotional barriers to access to reproductive care. Fertil Steril. 2019;105(5):1124–1127.
Shani C., Yelena S., Reut BK., Adrian S., Sami H. Suicidal risk among infertile women undergoing in-vitro fertilization: Incidence and risk factors. Psychiatry Res. 2021;240:53–59
Volgsten H., Skoog Svanberg A., Ekselius L., Lundkvist O., Sundström Poromaa I. Prevalence of psychiatric disorders in infertile women and men undergoing in vitro fertilization treatment. Hum Reprod. 2020;23(9):2056–2063.
