ЗВ’ЯЗОК СОЦІАЛЬНОГО ІНТЕЛЕКТУ З ЛОКУСОМ КОНТРОЛЮ І МОТИВАЦІЄЮ ДО УСПІХУ ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2023.3.25Ключові слова:
соціальний інтелект, здатність, локус контролю, інтернальний, екстернальний, мотивація до успіху, здобувач вищої освітиАнотація
Статтю присвячено дослідженню зв’язку соціального інтелекту з локусом контролю і мотивацією до успіху здобувачів вищої освіти. В дослідженні використано: тест вивчення соціального інтелекту (Дж. Гілфорд, М. О’Саллівен), методик «Когнітивна орієнтація (локус контролю)» (Дж. Роттер) і «Мотивація до успіху» (Т. Елерс), коефіцієнт кореляції Пірсона. Контингент досліджуваних склало 240 здобувачів вищої освіти. Соціальний інтелект особистості є складним інтегрованим комплексом її здатностей (розуміти прояви поведінки та вербальної й невербальної поведінкової експресії інших людей; визначати мотиви і наслідки їхньої поведінки у різних ситуаціях та прогнозувати її), що забезпечує досягнення нею успіху в суспільстві. Локус контролю (інтернальний, екстернальний) є стратегіями, за допомогою яких особистість встановлює відповідальність за результати діяльності – своєї й інших людей. Мотивація до успіху є стійкою потребою особистості досягати успіху в життєдіяльності. В майже половини досліджуваних емпірично виявлено середній рівень загального показника соціального інтелекту, в майже третьої частини – нижчий від середнього, в майже шістнадцятої – вищий від середнього і в двадцятої – високий. Досліджуваних із цими рівнями вирізняє відповідна здатність правильно розуміти мотиви поведінки і прояви невербальної й вербальної поведінкової експресії інших людей і передбачати їхні подальші дії майже в половині, одній чи трьох четвертих частинах або усіх соціальних взаємодіях. Низький рівень відсутній. Більшість досліджуваних (майже три четвертих частини) характеризує середній рівень екстернального чи інтернального локусу контролю. Меншість – низький (п’ятнадцята частина) і високий (майже одна п’ята) рівні екстернального та низький (шоста) і високий (десята) рівні інтернального локусу контролю. Зовнішні чинники застосовують для пояснення результатів (успішних і неуспішних) своєї діяльності досліджувані з екстернальним локусом контролю, внутрішні – з інтернальним. Більшість досліджуваних вирізняє високий (майже половину) і середній (майже третю частину) рівні мотивації до успіху, меншість – низький (майже восьму). Зв’язок соціального інтелекту з екстернальним локусом контролю і мотивацією до успіху досліджуваних є статистично значущим і прямим, із інтернальним – зворотнім. Локус контролю і мотивацію до успіху визначено психологічними чинниками розвитку соціального інтелекту здобувачів вищої освіти.
Посилання
Старинська О. В., Співак Л. М. Особливості соціального інтелекту студентів закладів вищої освіти в період карантинних обмежень. Психологічний часопис. 2021. Вип. 7(10). С. 7–16. https://doi.org/10.31108/1.2021.7.10.1
Avlaev O. U. The Role of Social Intelligence in Personal Development. JournalNX – A Multidisciplinary Peer Reviewed Journal, 2021. P. 692–698. URL: https://repo.journalnx.com/index.php/nx/article/view/1637 Last accessed: 12.07.2023
Ehlers Th. Über persönlichkeitsbedingte Unfallgefährdung. Archiv für die gesamte Psychologie, 117. 1965. P. 252–279.
Guilford J. P. The Nature of Human Intelligence. New York : McGraw-Hill, 1967. 538 p.
Rotter J. B. Generalized Expectancies for Internal Versus External Control of Reinforcement. Psychological Monographs, 80(1). 1966. P. 1–28.
