ПРОФЕСІЙНА ДЕСТРУКЦІЯ ЯК ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Анотація

Стаття присвячена проблемі професійно зумовлених деструкцій. З позиції чотирьохкомпонентної структури особистості розглянуто об’єктивні, суб’єктивні та об’єктивно-суб’єктивні фактори, що ініціюють професійну деструкцію, проаналізовано основні форми їхнього прояву. Виокремлено групи основних детермінант професійних деструкцій, що створюють умови для їх формування. З’ясовано, що за своєю природою професійні деструкції становлять різні види психологічних стрес-факторів, що опосередковують виникнення стрес-синдромів. Багаторічне виконання професійної діяльності супроводжується особистісним та професійним зростанням, задоволеністю працею і підвищенням продуктивності. Закцентувано увагу на тому, що на початкових стадіях професійного становлення неминучими є періоди стабілізації позитивних приростів, але вони мають недовготривалий характер. Обґрунтовано, що процес професійної стагнації може переживатися суб’єктом як психологічний стрес. У разі недостатніх адаптивних можливостей переживання стресу проявляється у стійких стрес-синдромах. До психологічних детермінант професійних деструкцій віднесено використання різних форм психологічного захисту, які не забезпечують душевного благополуччя суб’єкта. Трансформаційні процеси в мотиваційній сфері суб’єкта діяльності породжують вивчену безпорадність. Це звичка жити, не чинячи опору, не беручи відповідальності на себе. Розвитку професійних деструкцій сприяє напруженість праці та її емоційна насиченість. Показано, що для професійної діяльності, наприклад педагогічної, характерні такі прояви деформацій, як: актуалізація акцентуацій характеру, предметно-центрована орієнтація, розвиток ригідності сприймання, догматичність мислення, а також надлишкова самовпевненість. Серед причин професійної деструкції виокремлено: професійне відчуження, яке проявляється в емоційній нестійкості, низькій самооцінці, пасивності. Характерними поведінковими ознаками професійного відчуження є: маргіналізм, замкненість, втрата ідентичності і як наслідок цинізм і перебільшення своїх заслуг і достоїнств. Необхідність мінімізації впливу негативних чинників на професійний розвиток суб’єкта діяльності актуалізує дослідження свідомих та несвідомих механізмів запобігання явищам професійної деструкції.