ВПЛИВ ПСИХІЧНОГО ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІЗАЦІЙ НА ПРОДУКТИВНІСТЬ В УМОВАХ ВОЄННОГО СТАНУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.5Ключові слова:
психічне здоров’я, стресостійкість, психічне благополуччя, воєнний стан, управління персоналом, безпекаАнотація
Підтримка психічного благополуччя співробітників набуває особливого значення для організацій в умовах воєнного стану. Дбайливе ставлення до психологічних потреб персоналу має стати запорукою ефективності організацій на тлі викликів воєнного часу. Збереження психічного здоров'я працівників організацій є надзвичайно актуальним завданням в умовах воєнного стану. Адже добробут персоналу безпосередньо позначається на продуктивності праці працівників організацій. У статті представлено результати емпіричного дослідження стресостійкості працівників організацій та її окремих показників в умовах воєнного стану. Зазначено, що важливим внутрішнім ресурсом особистості для подолання стресу та криз є стресостійкість. Виокремлено основні показники психічного благополуччя працівників. Встановлено, що більшість респондентів демонструють середній рівень стресостійкості. Акцентовано на тому, що для підвищення рівня стресостійкості необхідно розвивати такі якості, як самосвідомість, самоефективність та саморегуляція, як важливі складові стійкості та здатності долати труднощі. Результати проведеного емпіричного дослідження можуть бути використані у розробці тренінгової програми підтримки психічного благополуччя працівників у складний час з метою підвищення стресостійкості колективу та ефективності його роботи, що дозволить забезпечити адаптацію організації до нових умов та належний рівень добробуту співробітників. Відзначено, що у складних життєвих ситуаціях і після подолання проблем людині вкрай важливо вміти відновлюватися. Для цього необхідно розвинути навички емоційної саморегуляції – самостійно керувати власними емоціями, активувати позитив та мобілізувати вольові зусилля. Контроль емоційного стану також дозволяє запобігти психосоматичним розладам. Оскільки дії людини тісно пов'язані з внутрішніми мотивами, то саморегуляція починається з усвідомлення і корекції власних установок та звичок. Це дає змогу адаптуватися і діяти більш конструктивно в реаліях, що склалися внаслідок війни. Результати дослідження вказують на необхідність розробки спеціальних тренінгових програм для підвищення стресостійкості на індивідуальному та організаційному рівнях працівників.
Посилання
Кравчук С. Особливості психологічної пружності та життєстійкості особистості як чинників запобігання негативним наслідкам воєнного конфлікту. Психологічні виміри культури, економіки, управління: Науковий журнал. 2018. 11. С. 156–164.
Сердюк Л. З. Самодетермінація психологічного благополуччя особистості: монографія. Київ-Львів: Вікторія Кундельська. 2021.
Титаренко Т. М. Психологічне здоров’я особистості: засоби самодопомоги в умовах тривалої травматизації : монографія. Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології. Кропивницький : Імекс-ЛТД. 2018.
Усатов І. А. Стресостійкість особистості як чинник подолання стресу. Концепт. 2016. Т. 2. С. 21–25.
Чиханцова О., Гуцол К. Психологічні основи розвитку резильєнтності особистості в період пандемії Сovid-19. Київ, 2022. 128 с.
Cherry K. What Is Resilience? Verywell mind. 2022. https://www.verywellmind.com/what-is-resilience-2795059
Heshmat Sh. The 8 Key Elements of Resilience. Psychology Today. 2020. URL: https://www.psychologytoday.com/us/blog/sciencechoice/202005/the-8-key-elements-resilience
Luthar S. S., Cicchetti D., Becker, B. The construct of resilience: A critical evaluation and guidelines for future work. Child Development, 2000. 71. 543–562.
Morel E. Die 7 Säulen der Resilienz. Stefan Mähleke. 2021.
Semenets-Orlova, I., Rodchenko, L., Chernenko, I., Druz, O., Rudenko, M., & Poliuliakii, R. (2022). Requests for public information in the state Administration in situations of military operations. Ann. Fac. Der. U. Extremadura, 38, 249.
Semenets-Orlova, I. (2017). Procedural aspects of educational changes: empirical findings at institutional level. Advanced Education, 64–67.
Semenets-Orlova, I., Mykhailych, O., Klochko, A., Nestulya, S., & Omelyanenko, V. (2019). Readiness of the education manager to provide the organizational development of institutions (based on the sociological research). Problems and Perspectives in Management, 17(3), 132–142.
Semenets-Orlova, I. (2018). Tendencies in reforming the educational system of modern Ukraine: national and regional aspects. Публічне урядування, (2 (12)), 191–200.
Tedeshi R.G., Calhoun L.G. The Posttraumatic Growth Inventory: Measuring the Positive Legacy of Trauma. Journal of Traumatic Stress. 2006. Vol. 9. P. 455–471.
World Health Organization. «Mental health: strengthening our response». 2022. https://www.who.int/news-room/factsheets/detail/mental-health-strengthening-our-response.
