АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ МЕДІА ЯК ІНСТРУМЕНТУ ЗНИЖЕННЯ ТРИВОЖНОСТІ МОЛОДІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.1.9Ключові слова:
тривожність, медіа, молодь, корекція, профілактика, самодопомога, відеоАнотація
У статті здійснено якісний та кількісний аналіз показників ефективності медіа як інструменту зниження тривожності молоді. У зв’язку з війною в Україні відбулося зростання рівня тривожності та поширеності тривожних розладів. Виникає потреба у розробці та використання технік психологічної допомоги, які будуть доступні різним групам населення, особливо молоді. Тому нами було розроблено програму із технік самодопомоги, спрямованих на зниження рівня тривожності молоді, які були записані у форматі коротких відео (як засіб медіа.) Ми обрали такі психодіагностичні методики, як «Шкала диференційованих емоцій» К. Ізарда та «GAD-7», та сформулювали питання анкети для моніторингу рівня тривожності досліджуваних до та після перегляду відеоконтенту. Нами було розроблено курс з шести методик (технік), спрямованих на зниження рівня тривожності та зняття емоційної напруги: 1) заземлення, 2) контейнуюче та ресурсне коло, 3) когнітивне осмислення, 4) дихання по квадрату, 5) м’язова релаксація, 6) запаралелення. Усі з розроблених відео мали свою структуру та сценарій і містили короткий елемент психоедукції. Респонденти переглядали запропоновані відео та заповнювали запропоновані опитувальники до та після перегляду. На основі отриманих даних було здійснено аналіз значущості змін у рівні тривожності до та після перегляду відео за t-критерієм Стьюдента. Кількісний аналіз не продемонстрував статистично значущих відмінностей у зниженні тривожності респондентів після перегляду серії відео з техніками самодопомоги. За результатами якісного аналізу запитань анкети було визначено, що більшість респондентів позитивно сприйняли техніки самодопомоги з подолання тривожності у вигляді відеозаписів; більша частина респондентів зазначили, що планують використовувати запропоновані техніки на постійній основі у ситуаціях підвищеної тривожності.
Посилання
Синявський В.В., Сергєєнкова О.П. Психологічний словник, 2007. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/5980/3/ O_Serhieienkova_ IL.pdf
Хаустова О. О. Тривожно-депресивні розлади в умовах дистресу війни в Україні. Неврологія. Психіатрія. Психотерапія, 2022. № 4 (63). [Електронний ресурс] Режим доступу: https://health-ua.com/article/71710-trivozhnodepresivn-rozladivumovah-distresu-vjni-vukran
Шапар В.Б. Сучасний тлумачний психологічний словник, 2007 [Електронний ресурс] Режим доступу: https://library.udpu.edu.ua/library_files/427530.pdf
Andersson G, Bergstrom J, Carlbring P, Lindefors N. The use of the Internet in the treatment of anxiety disorders. Curr Opin Psychiatry, 2005. 18. Р. 73–77. https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/16639187/
Bogic M., Njoku A., Priebe S. Long-term mental health of war-refugees: A systematic literature review. BMC Int. Health Hum. Rights, 2015. Р. 1–41. doi: 10.1186/s12914-015-0064-9
Bryant R.A., Schnurr P.P., Pedlar D. 5-Eyes Mental Health Research and Innovation Collaboration in military and veteran mental health. Addressing the mental health needs of civilian combatants in Ukraine. Lancet Psychiatr, 2022. № 9. С. 346–347. doi: 10.1016/S2215-0366(22)00097-9
Cai H., Bai W., Zheng Y., Zhang L., Cheung T., Su Z., Jackson T., Xiang Y.T. International collaboration for addressing the mental health crisis among child and adolescent refugees during the Russia-Ukraine war. Asian J. Psychiatr, 2022 doi: 10.1016/j.ajp.2022.103109
Chudzicka-Czupała A, Hapon N, Chiang SK, Żywiołek-Szeja M, Karamushka L, Lee CT, Grabowski D, Paliga M, Rosenblat JD, Ho R, McIntyre RS, Chen YL. Depression, anxiety and post-traumatic stress during the 2022 Russo-Ukrainian war, a comparison between populations in Poland, Ukraine, and Taiwan. 2023. doi: 10.1038/s41598-023-28729-3.
Cuijpers P, Schuurmans J. Self-help interventions for anxiety disorders: an overview. Curr Psychiatry, 2007. doi: 10.1007/s11920-007-0034-6. PMID: 17880859
Hirai M, Clum G. A meta-analytic study of self-help interventions for anxiety problems. Behav Ther, 2006. 37. Р. 99–111. DOI: 10.1016/j.beth.2005.05.002
Matud MP, Díaz A, Bethencourt JM, Ibáñez I. Stress and Psychological Distress in Emerging Adulthood: A Gender Analysis. J Clin Med, 2020. doi: 10.3390/jcm9092859.
Rivas-Vazquez R., Saffa-Biller D., Ruiz I., Blais M., Rivas-Vazquez, A. Current Issues in Anxiety and Depression: Comorbid, Mixed, and Subthreshold Disorders. Professional Psychology: Research and Practice, 2004. 35(1), Р. 74–83. https://doi.org/10.1037/0735-7028.35.1.74.
Schneider AJ, Mataix-Cols D, Marks IM, Bachofen M. Internet-guided self-help with or without exposure therapy for phobic and panic disorders. Psychother Psychosom, 2006. 73. Р. 154–164. DOI: 10.1159/000084000.
Spielberger, C. D., & Reheiser, E. C. Assessment of emotions: Anxiety, anger, depression, and curiosity. Applied Psychology: Health and Well-Being, 2009. 1(3). С. 271–302.
Spielberger, C. D. State-trait anxiety inventory. Wiley Online Library. 2010. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/9780470479216.corpsy0943
Willemse G. R., Smit F., Cuijpers P., Tiemens B. G. Minimalcontact psychotherapy for sub-threshold depression in primary care. Randomised trial. Br J Psychiatry, 2004. 185. Р. 416–421. DOI: 10.1192/bjp.185.5.416.
World Health Organization. Depression and Other Common Mental Disorders: Global Health Estimates. Geneva, Switzerland: World Health Organization, 2017. [Електронний ресурс] Режим доступу: https://apps.who.int/iris/handle/10665/254610