ПСИХОЛОГІЧНІ КОМПОНЕНТИ РОЗВИТКУ ПРАВОСВІДОМОСТІ МАЙБУТНІХ ЮРИСТІВ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.12Ключові слова:
особистість спеціаліста юридичного профілю, свідомість, правосвідомість, діяльність майбутніх юристів, моделі розвитку правосвідомості, професійна правосвідомістьАнотація
У роботі розглядаються особливості методологічних підходів до розробки психолого-педагогічних аспектів розвитку правосвідомості студентів у вищому навчальному закладі як майбутніх фахівців юридичного профілю. Описано компоненти розвитку правосвідомості, тому що розвиток правосвідомості юристів має вагоме практичне значення, оскільки правосвідомість є орієнтиром для суб’єктів права в соціально-правових ситуаціях, дозволяє їм робити відповідний етичний і правовий вибір, на підставі якого вони можуть ухвалювати юридично значущі рішення. У формуванні правової свідомості студентів має бути акцентовано на контрольно-оціночному компоненті, тому що про рівень розвитку правової свідомості студентів можна судити з об’єктивних і суб’єктивних показників. Об’єктивними показниками правової вихованості є показники навчальної діяльності студента (успішність, дисципліна, активність у різних сферах життя, правові знання, вміння). Суб’єктивні показники правової вихованості – це ставлення до права, оцінка права, правові цінності, правові установки, мотиви. Головним підсумком розвитку правосвідомості студентів має стати розуміння пріоритетності правових норм, особлива значущість права і освоєння правових засобів його дії в сучасному суспільстві. Правова сформованість студента виявляється в інтеграції правових знань, умінь, навичок, досвіду правомірної поведінки, особистісних установках. Успішність розвитку правосвідомості студентів залежить від організації навчально-пізнавальної діяльності, врахування особливостей психології студентів, використання сучасних інтенсивних психолого-педагогічних технологій, побудови освіти на принципах гуманізму, демократизму і плюралізму, використання технологій співробітництва, розвитку потреби студентів у безперервному навчанні і самоосвіті.
Посилання
Абдигалиев А.У. Деформация правовой культуры: понятие, последствия, пути преодоления. История государства и права. 2006. № 3. С. 2–6.
Байниязов Р.С. Правосознание: психологические аспекты. Изв. вузов. правоведение. Санкт-Петербург, 1998. № 3. С. 16–21.
Воробйова І.В. Сучасні підходи до проблеми правової свідомості. Правова свідомість молоді в умовах розбудови демократичної держави в Україні : Матеріали міжвузівського науково-практичного семінару молодих вчених (17 лютого 2006 р., Одеса) / за заг. ред. доктора юридичних наук, професора Долженкова О.Ф. Одеса : ОЮІ ХНУВС, 2006. С. 7–9.
Зеер Э.Ф. Психология личностно-ориентированного профессионального образования. Екатеринбург : Изд-во Урал. гос. проф.- пед. ун-та, 2000. 258 с.
Касьянов В.В. Социология права. Ростов-на-Дону : Феникс, 2001. 480 с.
Керимов Д.А. Проблемы общей теории государства и права : в 3 т. Москва : Соврем. гуманит. ун-т, 2003. С. 48–54.
Макаренко П.В. Соціально-психологічні аспекти формування особистості фахівця системи ОВС. Вісник Університету внутрішніх справ. 1999. Вип. 5. С. 254–259.
Морогин В.Г. Ценностно-потребностная сфера личности. Томск : ТГПУ, 2003. 357 с.
Муслумов Р.Р. Психолого-педагогические условия формирования правового сознания будущих учителей. Вестник Бурятского государственного университета. Теория и методика обучения. 2007. Вып. 10. С. 216–221.
Ратинов А.Р. Структура правосознания и некоторые методы его исследования. Методология и методы социальной психологии. Москва, 1981. С. 201–214.
