ФОРМУВАННЯ ПРАВОСВІДОМОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

У статті розглядається специфіка методичних підходів та розробка моделей формування правосвідомості майбутніх юристів. Підходи, згідно з якими виховання та розвиток правосвідомості майбутніх юристів враховують загальну схему функціонування та розвитку людини. Аналізується професійне та особистісне становлення майбутнього юриста в університетських умовах, яке повинне відрізнятися залежно від напряму навчання, оскільки характер взаємодії структурних елементів правосвідомості юриста на різних рівнях освіти різний. Основна мета вирішення проблеми розвитку правосвідомості полягає у розкритті його сутності, структури, внутрішньої організації, зв'язку елементів, інтеграції та системи факторів. Механізми забезпечення цілісності системи, що дозволяють виявити етапи, тенденції та перспективи її розвитку. Розвиток правосвідомості визначається типологією та специфікою професійних завдань, загальним рівнем розвитку правосвідомості студентів, що впливає на ефективність майбутньої навчально-професійної діяльності. Свідомість юриста варіюється залежно від досвіду юридичної роботи та особистісних особливостей (активність, емоційно-вольова сфера, мотивація досягнення успіху, інтеріорність, рефлексивність, інтелект). Специфіка прояву суб'єктивності у професійній діяльності юриста визначається змістом його образу самого себе. Отже, розвиток особистості юриста є не лише метою, а й найважливішою умовою формування правосвідомості майбутніх фахівців. Розвиток правосвідомості – закономірний процес зміни, що виявляється у кількісних, якісних і структурних змін особистості, а психологічні умови розвитку правосвідомості майбутніх юристів – це комплекс заходів у освітньому процесі, які забезпечують виховання майбутнього юриста. Фахівець набуває необхідного рівня юридичних знань.