СПІВВІДНОШЕННЯ РІВНІВ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ

Автор(и)

  • Ю. В. Рудоманенко

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.6

Ключові слова:

прокрастинація, психічна травма, особистість, зниження адаптації, посттравматичний стресовий розлад.

Анотація

У статті розглянуто наукові підходи щодо феномену прокрастинації та психічної травмованості особистості, а також викладено емпіричне дослідження з означених питань. Надано визначення феномену: «прокрастинація – це завжди ірраціональне відтермінування важливих рішень з супутнім відчуттям емоційного дискомфорту». Виокремлено суттєві ознаки прокрастинації: проблеми з відчуттям часу; не розумінням щодо власних планів чи цінностей; відчуття фрустрації, пригніченості; наявність страхів невдачі, успіху або втрати контролю; низька самооцінка та не впевненість у собі; зв’язок з психічної травмою в дитинстві; ослаблення здатності до прийняття вольових рішень; травмуючий життєвий досвід; дистрес; неефективні копінг-стратегії; порушення саморегуляції та соціальної адаптації; недостатні навички комунікації; помилкові базові переконання та високий рівень напруги; безпорадність; негативні наслідки у вигляді емоційного страждання від невиконаних зобов’язань, зіпсованих відносин, матеріальних збитків тощо. Зазначено, що в проявах прокрастинації та ПТСР, за результатами теоретичного дослідження, значно знижується здатність особистості приймати важливі рішення і виконувати діяльність, спостерігається підвищений рівень тривожності та знижений рівень комунікації, має місце зниження адаптації та адаптивних ресурсів особистості. Проведено емпіричне дослідження та встановлені значущі зв’язки між показниками шкал Місісіпської шкали оцінювання посттравматичного стресового розладу та загального рівня прокрастинації особистості. Показники означених шкал мають значущий додатній зв’язок на рівні 0,01%. Зроблено висновки: при проявах прокрастинації та ПТСР значно знижується здатність особистості приймати важливі рішення і виконувати діяльність, спостерігається підвищений рівень тривожності та знижений рівень комунікації. Прояви ПТСР, які виникають в результаті одиничної або повторюваної психотравмуючої події, тобто психічної травмованості особистості, призводять до збільшення частоти відкладання або відмови від прийняття важливих рішень та виконання справ. Прояви ж прокрастинації підвищують ризик виникнення ПТСР.

Посилання

Рудоманенко Ю. Сутність прокрастинації та її представленість у свідомості особистості. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки / гол. ред. Волобуєва О.Ф. Хмельницький: Видавництво НАДПСУ. 2019. № 2(13). С. 213–231. DOI: https://doi.org/10.32453/5.v13i2.176

Рудоманенко Ю.В. Структура прокрастинації особистості. Проблеми сучасної психології: науковий журнал. Запоріжжя: Видавничий дім «Гельветика». 2020. № 3(19). С. 28–3. DOI: https://doi.org/10.26661/2310-4368/2020-3-3

Журавльова О., Журавльов О. Нейропсихологічні механізми розвитку прокрастинації. Психологія: реальність і перспективи. 2020. № 14. С. 73–83.

Рудоманенко Ю.В. Співвідношення показників наслідків та проявів прокрастинації особистості. Габітус. Науковий журнал соціології та психології. 2022. Випуск 38. С. 122–127. DOI https://doi.org/10.32843/2663-5208.2022.38.20

Rist F., Engberding M.I will definitely start tomorrow! Procrastination as a prevalent working disorder. Personalführung. 2006. № 6. Р. 64–78.

Журавльова О. В. Теоретичний аналіз сутності поняття прокрастинації в межах психоаналітичного підходу. 2018. URL: http://www.tpsp-journal.kpu.zp.ua/archive/4_2018/4.pdf

Дудник О. А. Набута безпорадність та депресія: особливості взаємозв’язку. URL: http://surl.li/tibew

Burka J.B., Yuen L.M. Procrastination: Why you do it, what to do about it. Reading. MA: Addison-Wesley. 1983. 337 p.

Rozental A, Carlbring P. Understanding and Treating Procrastination: Reviewof a Common Self-Regulatory Failure. Psychology. 2014 № 5(13) Р. 1488–1502 doi: 10.4236/psych.2014.513160.

Janis I., Mann L. Decision Making. A Psychological Analysis of Conflict, Choice, and Commitment. New York.: The Free Press. A division of Macmil-lan Inc. 1979. 488 p.

Мотрук Т.О. Стеценко Д.В. Прокрастинація як інгібітор розвитку успішної особистості. Актуальні питання сучасної психології: матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів, аспірантів і молодих вчених. Суми: Вид-во СумДПУ імені А.С. Макаренка. 2014. С. 292–297.

Дубінінa К.В. Прокрастинація як проблема психології особистості студента. Серія 12: Психологічні науки. 2018. Випуск 7(52). С. 172–179.

Бабатіна С.І. Світенко С.В. Вивчення особистісних чинників схильності до прокрастинації осіб юнацького віку URL: https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/857064.pdf

VanEerde W. Procrastination: self-regulation in initiating avserive goals. Applied Psychology: An International Review. 2000. № 49. C. 372–389.

Рудоманенко Ю. В. Психологічні особливості прокрастинації особистості: позитивні та негативні прояви і наслідки : дис. на здобуття наукового ступеня доктора філософії. 2023. 271 с. URL: http://dspace.pdpu.edu.ua/bitstream/123456789/16681/1/Rudomanenko%20Iuliia.pdf

Галич М. Ю. Литвин В. В. Загальна характеристика посттравматичного стресового розладу в умовах воєнного часу: діагностика та профілактика Юридична психологія 2022. № 1 (30). URL: file:///C:/Users/user/Downloads/1500-%D0%A2%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%82%20%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96-3008-1-10-20221121.pdf

Romanenko, Yu., & Koliadenko, N. (2021). Posttravmatychnyi stresovyi rozlad yak medyko-psykho-sotsialna problema [Post-traumatic stress disorder as a medical-psycho-social problem]. Perspektyvy ta innovatsii nauky, Perspectives and innovations of science, 2(2), 297–304. doi: https://doi.org/10.52058/2786-4952-2021-2(2)-297-304.

Lay C.H. At last, my research article on procrastination. Journal of Research in Personality. 1986. № 20. Р. 474–495.

Корольчук О. Л. посттравматичний стресовий розлад як новий виклик сучасній Україні. URL:http://www.investplan.com.ua/pdf/17_2016/19.pdf

Михайлов Б. В. Посттравматичні стресові розлади : Навчальний посібник. Під заг. ред. проф. Б. В. Михайлова. Вид. 2-е, перероблене та доповнене. Х. : ХМАПО, 2014. 223 с.

Пророк Н. Основи реабілітаційної психології: подолання наслідків кризи. Навчальний посібник. Том 1. Київ, 2018. 208 с.

Базика Є.Л. Феномен психофізіологічного стану. Міждисциплінарні дослідження в науці та освіті: Психологічні науки. Збірник праць Першої Міжнародної науково-методичної конференції: під ред. к.псих.н, профессор РАЕ.

Чупрова Л.Ф.. Междисциплинарные исследования в науке и образовании. 2012. № 1 URL: http://www.es.rae.ru/mino/158

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-03

Як цитувати

Рудоманенко, Ю. В. (2024). СПІВВІДНОШЕННЯ РІВНІВ ПРОКРАСТИНАЦІЇ ТА ПОСТТРАВМАТИЧНОГО СТРЕСОВОГО РОЗЛАДУ ОСОБИСТОСТІ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 31-35. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.6