ДОСВІД ПЕРЕЖИВАННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА: ОСОБЛИВОСТІ РЕФЛЕКСІЇ ТА ШЛЯХИ ВІДНОВЛЕННЯ

Анотація

У статті розглянуто проблему домашнього насильства у контексті переживання та рефлексії постраждалими жінками свого досвіду перебування в насильницьких стосунках. Перебування у ситуації домашнього насильства може завдати шкоди фізичному та психічному здоров’ю. Проте важливо не лише фіксувати наслідки, але і концентрувати увагу на періоді виходу з насильницьких стосунків, шукати можливості підтримки та шляхи відновлення постраждалих. Емпіричне дослідження було проведено методом анкетування потерпілих жінок (80 осіб). Досліджувані рефлексували причини, які були вирішальними у виборі залишатися в ситуації домашнього насильства та продовжувати стосунки з кривдником. Зокрема були названі: психоемоційна залежність (часто пов'язана із страхом перед самотністю); фінансова залежність; низька самооцінка, невпевненість і нерішучість; почуття провини та обов'язку, жалість до кривдника; очікування на зміни в поведінці партнера, а також неусвідомлення факту домашнього насильства. Значна кількість жінок, які зазнали фізичного насильства, вказали на відсутність будь-якого контакту з кривдником після розлучення, тоді як серед потерпілих від психологічного насильства цей показник був нижчим. Частина постраждалих уникають прямого контакту з кривдником, але шукають і отримують інформацію про кривдника через третіх осіб або соціальні мережі. Більшість опитаних категорично відкидають можливість відновлення стосунків із кривдником. Невелика кількість жінок вказала на можливість повернення до стосунків, якщо помітять позитивні зміни у поведінці кривдника або якщо вони відчують тиск або страх перед наполегливістю кривдника. Всі респондентки вказали, що найбільше підтримки в період виходу з насильницьких стосунків отримали від сім'ї та друзів, третина опитаних зазначили, що шукали і отримували фахову психологічну допомогу. Важливим ресурсом для відновлення після насильницьких стосунків виявилося ознайомлення з інформацією про особливості домашнього насильства що підкреслює важливість інформування та просвіти у процесі відновлення постраждалих.