ПОЧУТТЯ РЕВНОЩІВ ЯК ОБ’ЄКТ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ

Автор(и)

  • І. М. Кучманич

DOI:

https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.12

Ключові слова:

ревнощі, переживання, суб’єкт-об’єктні стосунки, когнітивний, емоційний, поведінковий компоненти.

Анотація

У статті висвітлено особливості ревнощів як важливої складової емоційно-чуттєвої сфери особистості. Ревнощі – це негативне почуття, яке виникає у тріадних відносинах, де один із партнерів відчуває брак любові, уваги тощо, тоді як інший явно чи неявно демонструє це комусь іншому. Визначено, що необхідною умовою для появи ревнощів є три складові: наявність не менше, ніж трьох осіб, які перевувають в емоційно-близьких стосунках; суб’єкт-об’єктні вззаємини між партнерами; відчуття власної меншовартості та незначущості. Встановлено, що наявність окресленого почуття найбільш часто спостерігається в сиблінгових взаєминах, у стосунках між свекрухою та невісткою, на роботі та у змішаних сім’ях. Показано, що ревнощі виникають в особистості у відповідь на брак ресурсів (цим пояснюється виникнення ревшнощів у сиблінгів) та як захисна стратегія (ця теорія пов’язує виникнення ревнощів із захистом нащадків). Доведено, що ревнощі – це не тільки інтенсивні емоційні переживання. Цей феномен містить також певні думки (когнітивна складова) та визначається специфічною поведінкою, обумовлену синтезом думок та почуттів ревнивця. Когнітивний компонент ревнощів містить певні базові переконання, правила, спотворене мислення. Емоційний компонент ревнощів – це комплекс різних (іноді полярних) емоційних переживань високої інтенсивності (страх, заздрість, ненависть та любов, відчай, тривога, злість та гнів, горе, безсилля, сором, біль тощо). Поведінковий компонент – це форми реагування, які людина використовує в ситуації переживання ревнощів (допит, пошук доказів, вивчення кола спілкування, образа та дистанціювання, звинувачення, приниження, маніпуляції та шантаж, помста тощо).

Посилання

Кучманич І., Демірполат Г., Кромаленко О. Семантика почуттів: заздрість, ревнощі та любов: методичні рекомендації / за ред. І. Кучманич. Миколаїв: СПД Рум’янцева, 2023. 68 с.

Макаров В. І. Психологічні аспекти ревнощів. Вісник ЛНУ імені Тараса Шевченка. 2020. № 5 (336). С. 196–205.

Матласевич О., Ткаченко Д. Особливості комунікаційних реакцій у ситуації переживання ревнощів особами юнацького та зрілого віку. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Психологія» № 14. 2022. С. 24–29.

Потапчук Є. М., Потапчук Н. Д. Особливості психологічного консультування ревнивців. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12: 235 Психологічні науки. Випуск 2(47). 2015. С. 233–239.

Attridge M. Jealousy and Relationship Closeness: Exploring the Good (Reactive) and Bad (Suspicious) Sides of Romantic Jealousy. SAGE Open. Volume 3, Issue 1. 2013.

Newberry M. The Positive and Negative Effects of Jealousy on Relationship ects of Jealousy on Relationship Quality: A Meta-Analysis. UNF Graduate Theses and Dissertations. 2010, 380 р.

Buunk B. P. Jealousy in close relationships: An exchange-theoretical perspective. In P. Salovey (Ed.), The psychology of jealousy and envy. New York, NY, US: Guilford Press, 1991. Р. 148–177.

Leahy R. The Jealousy Cure: Learn to Trust, Overcome Possessiveness, and Save Your Relationship. New Harbinger Publications, 2018. 248 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-07-03

Як цитувати

Кучманич, І. М. (2024). ПОЧУТТЯ РЕВНОЩІВ ЯК ОБ’ЄКТ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія, (2), 63-66. https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.2.12

Номер

Розділ

СОЦІАЛЬНА ПСИХОЛОГІЯ; ПСИХОЛОГІЯ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ