ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНА КОМУНІКАЦІЯ ЯК УМОВА РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ПЕДАГОГА
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2021.3.16Ключові слова:
учитель, учні, розвиток, комунікація, заклад освіти, взаємодія, умовиАнотація
У статті досліджується професійно-педагогічна комунікація як умова розвитку комунікативних можливостей педагога. Проаналізовано теоретичні підходи до трактування сутності категорії «професійно-педагогічна комунікація», яка визначається як форма психологічної взаємодії вчителя з учнями під час освітнього процесу та спрямована на його всебічний розвиток, створення умов для реалізації творчих здібностей. Відображено структуру, основні функції професійно-педагогічної комунікації та зв’язки її суб’єктів. Проаналізовано структуру професійно-педагогічної комунікації, яка складається з чотирьох етапів: прогностичного, комунікативної атаки, управління, заключного. Визначено, що значущими для професійно-педагогічної кому- нікації є особистісні показники педагога за такими векторами: індивідуально-особистісним, комунікативним, соціально-психологічним, морально-політичним. Визначено провідні здібності педагога в педагогічній діяльності, як-от комунікативність (прихильність до людей, доброзичливість, товариськість); перцептивні (професійна пильність, емпатія, педагогічна інтуїція); динамізм особистості (здатність до вольового впливу і логічного переконання); емоційна стійкість (здатність володіти собою); оптимістичне прогнозування; креативність (здатність до творчості). Проаналізовано такі три компоненти професійно-педагогічної комунікації, як когнітивний, естетичний, поведінковий. У результаті проведеного дослідження встановлено, що професійно-педагогічна комунікація відіграє важливу роль у розвитку комунікативних можливостей педагога. Стратегія розвитку полягає в організації цілеспрямованого і неперервного освітнього процесу на засадах гуманістичного, особистісно орієнтованого, суб’єкт-суб’єктного підходів; у саморозвитку, самоорганізації особистості педагога, яка є джерелом активності в процесі професійної діяльності.
Посилання
Бірюк Л.Я. Формування комунікативної компетентності майбутнього вчителя початкових класів у процесі професійної підготовки (психолого-академічний аспект) : навчальний посібник. Глухів : РВВ ГДПУ, 2008. 210 с.
Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація : навчальний посібник. Київ : ВЦ «Академія», 2006. 256 с.
Жирун О.А. Педагогічна комунікація в аспекті професійної ідентичності. Вісник НТУУ «КПІ». Філософія. Психологія. Педагогіка. 2010. № 1. С. 100–104.
Когут І.В. Зміст формування професійно-педагогічної комунікативної компетентності в сучасних соціокультурних умовах. Проблеми освіти : наук. зб. Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України. Київ, 2013. Вип. № 77. Ч. 2. С. 75–79.
Когут І.В. Формування професійно-педагогічної комунікативної компетентності майбутнього вчителя : дис. … канд. пед. наук : 13.00.04. Полтава, 2015. 250 с.
Літкевич А.М. Конкурентоспроможність закладу загальної середньої освіти: управлінський аспект. Вісник післядипломної освіти. Серія «Педагогічні науки». 2020. Вип. 9(38). С. 63–77.
Літкевич А.М. Поняття конкурентоспроможності закладу загальної середньої освіти. Педагогічний менеджмент. 2019. № 5(188). С. 29–34.
Максимова А.А. Основы педагогической коммуникации : учебно-методическое пособие. Орск : Изд-во Орского гуманит.-технолог. ин-та (филиала) ОГУ, 2012. 170 с.
Павлов С.Н. Профессионально-педагогическая коммуникация при продвижении имиджа вуза в информационном пространстве для привлечения абитуриентов. Вестник ВЭГУ. 2013. № 2(64). С. 55–59.
Шкуренко А.В. Исследование профессиональной коммуникации в педагогическом образовании. Електронний інституційний репозитарій Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. 2017. URL: https://dspace.udpu.edu.ua/bitstream/6789/8316/1/Shkurenko%20O_Uman_rus1.pdf (дата звернення: 07.10.2021).
Communication strategies in educational management international symposium volume. Ruse, Bulgaria, 2017, 44 р.
Kamyshna I., Pavlovych L. Professional and pedagogical communication. Sciences of Europe. 2020. Vol. 57, p. 43–45.
