ГЕНДЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТСТРЕСОВИХ РЕАКЦІЙ ТА ІНСТРУМЕНТИ ПОЗИТИВНОЇ ПСИХОТЕРАПІЇ В ПОДОЛАННІ СТРЕСУ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.18Ключові слова:
стрес, постстресові реакції, гендерні особливості, механізми психічного захисту, копінг-стратегії, позитивна психотерапія, модель балансу, актуальні здібностіАнотація
У статті проведено дослідження гендерних особливостей прояву постстресових реакцій у військовослужбовців та розробка гендерно-орієнтованих стратегій подолання стресу. Методологія дослідження ґрунтується на використанні загальнонаукових теоретичних методів (аналізу, синтезу, узагальнення, пояснення), принципів психології (детермінізму, відображення, єдності психіки та діяльності, розвитку, системності) та конкретно-тематичних концепцій (механізмів психологічних захистів, копінг-стратегії подолання стресу, моделі балансу та актуальних здібностей методу позитивної психотерапії). Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше гендерні відмінності постстресових реакцій розглянуто через призму дії механізмів психічного захисту та запропоновано шляхи їх трансформації в адаптивні копінг-стратегії з допомогою інструментів позитивної психотерапії. Емпіричними дослідженнями встановлено, що постстресові реакції військовослужбовців мають гендерні відмінності. Автоматичні реакції на дію стресу пов’язані з спрацюванням механізмів психічного захисту. Для чоловіків більш характерними є захисти спрямовані на ізолювання емоційної складової переживання та відреагування агресії назовні, для жінок – емоційне відігрівання та спрямування агресивних імпульсів проти себе. Використання інструментарію методу позитивної психотерапії дозволяє розробити стратегії покращення стресостійкості. Модель балансу позитивної психотерапії дає можливість підвищити стресостійкість за рахунок рівномірного пропрацювання стресової напруги в усіх сферах життєдіяльності. А перехід від автоматичних стресових реакції до використання адаптивних копінг-стратегії можливий за рахунок розвитку первинних актуальних здібностей. Для чоловіків, в першу чергу, це – здатність до контакту з іншими, терпіння та віра, для жінок – самоцінність, самооцінка, надія.
Посилання
Кокун О. М. Характеристика психічного здоров’я населення України під час війни. Особистісні та психофізіологічні ресурси життєстійкості: Матеріали ІІІ Науково-методичного семінару (м. Київ, 26 вер. 2022 р.). Київ: Інститут психології імені Г. С. Костюка НАПН України. 2022. С. 25–28.
Ткачук Т., Мягких А. Гендерні особливості копінг-поведінки чоловіків та жінок. Humanitarium. 2019. № 42(1). С. 181–188.
Франкова, І., Чабан О., Бурлака О., Лагутіна С., Федотова З. Гендерні особливості стрес-асоційованих розладів у військовослужбовців в умовах війни в Україні. Психосоматична медицина та загальна практика. 2019. № 4(3).
Bangasser D., & Wicks B. Sex-specific mechanisms for responding to stress. Journal of neuroscience research. 2017. 95(1-2). P. 75–82.
Cozolino L. The neuroscience of human relationships: Attachment and the developing social brain. NY: W. W. Norton & Company, 2014. 656 p.
Folkman S., Lazarus, R. Manual for the ways of coping questionnaire. CA: Consulting Psychologists Press. 1988.
Frankl V. Man’s search for meaning. NY: Simon and Schuster. 1985. 224 p.
McWilliams N. Psychoanalytic diagnosis: Understanding personality structure in the clinical process. NY: Guilford Press, 2011. 426 p.
Moos R., Jeanne A. Life transitions and crises: A conceptual overview. Coping with life crises: An integrated approach. New York: Plenum Press, 1986. P. 3–28.
Peseschkian N. Psychosomatik und Positive Psychotherapie. Springer – Verlag Berlin Heidelberg, 1993. 592 p.
Schmaus B., Laubmeier K., Boquiren V., Herzer M., Zakowski S. Gender and stress: Differential psychophysiological reactivity to stress reexposure in the laboratory. International Journal of Psychophysiology. 2008. №69(2). P. 101–106.