ВПЛИВ ЗМІНИ УПРАВЛІНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НА РОЗВИТОК ОРГАНІЗАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.3.20Ключові слова:
управління, лідер, персонал, керівництво, емоційний інтелект, мотиваціяАнотація
Стаття досліджує вплив управлінської взаємодії та мотивації на зміни організаційної культури. Організаційна культура, як сукупність цінностей, переконань та норм поведінки, що притаманні працівникам організації, відіграє ключову роль у досягненні стратегічних цілей та підтримці конкурентоспроможності. Успішне управління змінами в організаційній культурі залежить від ефективної взаємодії керівництва з персоналом та належної системи мотивації. Аналізуючи теоретичні підходи до управління змінами, автори наголошують на важливості відкритого діалогу між керівництвом та працівниками, створення сприятливих умов для обміну ідеями та врахування потреб кожного члена колективу. Визначено, що довіра та взаємоповага є базисом для ефективної комунікації, яка сприяє зниженню опору змін. Окрему увагу приділено питанням мотивації як одного з головних факторів, що впливають на адаптацію до нововведень. Розглянуто різні теорії мотивації та їхнє практичне застосування в умовах зміни організаційної культури. Зокрема, акцентовано на необхідності індивідуального підходу до стимулювання працівників, з огляду на їх особисті мотиви та потреби. Важливим аспектом є також визнання досягнень та нагородження за високі результати, що підсилює мотивацію та сприяє розвитку лояльності до організації. У висновках підкреслено, що достатній рівень емоційного інтелекту лідера вибудовує зміни організаційної культури через управлінську взаємодію та мотивацію на основі системного підходу й чіткого планування. Застосування комплексних методів управління, що враховують людський фактор, дозволяє досягти стійких позитивних змін і підвищити загальну ефективність організації. Ця стаття буде корисною для дослідників, управлінців та практиків, які прагнуть покращити організаційну культуру своїх підприємств через удосконалення управлінських підходів та мотиваційних стратегій.
Посилання
Аристотель. Метафізика. Харків: Фоліо, 2020. 300 с.
Асєєва Ю.О., Мелничук І.В., Кузнецова А.В. Емоційний інтелект як фактор впливу на ефективність лідера. Габітус. 2021 Випуск 31 С. 21–25 DOI: https://doi.org/10.32843/2663- 5208.2021.31.3
Бутко М. Белокур Є. Ринок праці і процеси його регіональної трансформації. Київ, 2000. 467 с.
Васильєва О. А. Емоційне лідерство у діловій взаємодії: Education, 2015. № 6. С. 155–158.
Дерев’янко С. П. Методичні засоби діагностики емоційного інтелекту. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Психологічні науки. 2015. №128. С. 95–99.
Друкер П. Ефективний керівник. пер. с англ. Р. Макової. К.: Вид. група КМ-БУКС, 2018. 248 с.
Климчук А. О., Михайлов А. М. Мотивація та стимулювання персоналу в ефективному управлінні підприємством та підвищенні інноваційної діяльності. Маркетинг і менеджмент інновацій, 2018, № 1. С. 218–234 URL: https://mmi.fem.sumdu.edu.ua/sites/default/files/mmi 2018_1_218_234.pdf
Кові С. Р. 7 звичок надзвичайно ефективних людей: потужні інструменти розвитку особистості: популярна психологія, самовчитель. Київ: Free Press, Клуб сімейного дозвілля, 2012. 384 с.
Кові С. Р. Восьма звичка: від ефективності о величі: популярна психологія, самовчитель. Київ: Клуб сімейного дозвілля, 2017. 496 с.
Колот А.М. Мотивація персоналу : підручник. К. : КНЕУ, 2006. 340 с.
Крушельницька О. В., Мельничук Д. П. Управління персоналом: навчальний посібник. К. : Кондор, 2003. 296 с. 5.
МакКлелланд Д. Теоретик мотивації та родоначальник концепції компетенції. URL: https://www.retail.ru/upload/iblock/ad0/pl.pdf
Осичка О., Гречкосій І. Лідерство – служіння, як управлінська парадигма розвитку сучасних організацій. Одеський національний економічний університет: Науковий вісник. Одеса, № 5. 2019, с. 202–216 URL:http://n-visnik.oneu.edu.ua/collections/2019/268/pdf/202-216.pdf
Прищак М. Д. Лесько О. Й. Психологія управління в організації: навчальний посібник: Вінницький національний технічний університет. Вінниця, 2016. 150 с. URL:https://shron1.chtyvo.org.ua/Pryschak_Mykola/ Psykholohiia_upravlinnia_v_orhanizatsii.pdf
Пугачов В. П. Управління персоналом. К., 2001. 400 с.
Чернявська Т.П. Розвиток лідерського потенціалу менеджерів в умовах конкуренції. Ринкова економіка: сучасна теорія і практика управління. 2017. Т. 16, Вип. 1. С. 55–62.
Bass B.M., Riggio R.E. (2006). Transformational leadership. 2-nd ed. L.: Lawrence Erlbaum Associates. 282 p.
Mayo Е. The Social Problems of an Industrial Civilisation. International Library of Sociology. 1st Edition, 2007. 200 р.