ПСИХОДІАГНОСТИЧНІ МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ АТРИБУТИВНИХ СТИЛІВ ОСОБИСТОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32782/psy-visnyk/2024.4.1Ключові слова:
атрибутивний стиль, атрибутивні упередження, каузальна атрибуція, особистісні атрибуції, персоналізований стиль поведінкиАнотація
Атрибуція у психологічній науці загалом позначає приписування соціальним об’єктам характеристик, не представлених у полі сприйняття, а також причин і мотивів поведінки, особистісних якостей і характеристик на основі аналізу їхніх дій і вчинків. Необхідність атрибуції як засобу взаємодії індивіда з оточуючою дійсністю обумовлена тим, що інформації, яку може дати людині спостереження, недостатньо для адекватної взаємодії із оточуючою дійсністю, зокрема соціальним оточенням, і потребує «добудови». Атрибуція є основним способом забезпечення такої «добудови». Атрибуція є одним з основних об’єктів соціально-психологічних досліджень. Початково феномен атрибуції позначався як пояснювальний феномен щодо причин поведінки людини (каузальна атрибуція) та міжособистісного сприйняття. В подальшому уявлення про атрибуцію включило розширений клас явищ, що позначали приписування багатьох психологічних характеристик, а також характеристики не лише психологічних, а й інших соціальних явищ та об’єктів. Атрибуція у такому розумінні визначається як провідний механізм соціального сприйняття, що дає змогу включати сприйняті об’єкти у смислову систему особистості. У статті показано, що широта охоплення психологічних феноменів, що включаються у поняття атрибутивного стилю особистості, дає підстави для аналізу психодіагностичних можливостей, які є у сучасній психологічні науці щодо аналізованого явища, виокремленні особливостей дослідження атрибутивних стилів, основних напрямків такого дослідження, та ключових зон наукового і прикладного інтересу дослідників. Підсумовано, що атрибутивні стилі загалом є ґрунтовним полем для психологічного дослідження, та дають змогу вивчати різні вікові, соціальні, професійні й інші групи, визначаючи специфічну атрибутивну стилістику певних визначених груп, узагальнюючи актуальні проблемні аспекти психічної діяльності членів таких груп, окреслюючи можливі емоційні чи когнітивні порушення, описуючи певні відмітні новоутворення, пов’язані зі специфікою досліджуваних груп. Вивчення атрибутивних стилів дає можливості унаочнення загально-специфічних типів реагування особи на певні ситуації, та, як наслідок увиразнює проблемні місця у психічному здоров’ї досліджуваних груп. Результати вивчення атрибутивних стилів дають первинну узагальнену картину елементів психічного стану особи та дають можливість розробки спеціалізованої системи психологічної діагностики індивіда.
Посилання
Євланова Е. М. Психологічні особливості атрибутивно-стильової детермінації життєстійкості особистості : автореф. дис. … канд. психол. наук : 19.00.01 / Одеський національний університет імені І. І. Мечнікова. Одеса, 2021. 18 с.
Клібайс Т. В. Специфіка становлення атрибутивного стилю дорослих як ресурсного потенціалу особистості. Вісник Львівського університету. Серія : Психологічні науки. 2021. Випуск 10 (10). С. 91–96.
Addington D., Addington J., Robinson G. Attributional Style and Depression in Schizophrenia. The Canadian Journal of Psychiatry. 1999. Vol. 44(7). P. 697–700. URL: https://doi.org/10.1177/070674379904400708
Ball H. A., McGuffin P., Farmer A. E. Attributional style and depression. The British Journal of Psychiatry. 2008. Vol. 192(4). P. 275–278. DOI: 10.1192/bjp.bp.107.038711
Bentall R. P., Kaney S. Attributional lability in depression and paranoia. British Journal of Clinical Psychology. 2005. Vol. 44(4). P. 475–488. URL: https://doi.org/10.1348/014466505X29602
Bogaard K., Nijman H., Embregts P. Attributional styles of support staff working with people with intellectual disabilities exhibiting challenging behaviour. Journal of Applied Research in Intellectual Disabilities. 2019. Vol. 33. URL: https://doi.org/10.1111/jar.12688
Bohon C., Stice E., Burton E., Fudell M., Nolen-Hoeksema S. A prospective test of cognitive vulnerability models of depression with adolescent girls. Behavior therapy. 2008. Vol. 39(1). P. 79–90. URL: https://doi.org/10.1016/j.beth.2007.05.003
Boyden P., Knowles R., Corcoran R., Hamilton S., Rowse G. A preliminary investigation into theory of mind and attributional style in adults with grandiose delusions. Cognitive Neuropsychiatry. 2015. Vol. 20(2). P. 109–121. URL: https://doi.org/10.1080 /13546805.2014.974802
Butters J., McClure J., Siegert R., Ward T. Attributions for real and hypothetical events: Do they predict depression? Australian Journal of Psychology. 1997. Vol. 49(1). P. 42–48. URL: https://doi.org/10.1080/00049539708259849
Cano-López J. B., Salguero J. M., García-Sancho E. et al. Testing the Metacognitive Model of Rumination and Depression in Non-clinical Population: New Data about PBRS and NBRS Scales. Journal of Psychopathology and Behavioral Assessment. 2021. Vol. 43. P. 240–250. URL: https://doi.org/10.1007/s10862-020-09828-1
Chen C.-Y., Chen J.-H., Ree S.-C., Chen C.-H., Yu S.-H. Attributional styles are associated with care burden in geriatric depression: older adults and their caregivers in Taiwan. Aging clinical and experimental research. 2024. Vol. 36(1). P. 106. URL: https://doi.org/10.1007/s40520-024-02762-2
Devylder J. E., Ben-David S., Kimhy D., Corcoran C. M. Attributional style among youth at clinical risk for psychosis. Early Interv Psychiatry. 2013. Vol. 7(1). P. 84–88. URL: https://doi.org/10.1111/j.1751-7893.2012.00347.x
Frank N. C., Blount R. L., Brown R. T. Attributions, coping, and adjustment in children with cancer. Journal of Pediatric Psychology. 1997. Vol. 22(4). P. 563–576. URL: https://doi.org/10.1093/jpepsy/22.4.563
Furnham, A., Sadka, V., & Brewin, C. R. The development of an occupational attributional style questionnaire. Journal of Organizational Behavior. 1992. Vol. 13(1). P. 27–39. URL: https://doi.org/10.1002/job.4030130104
Gardner, L. A., Vella, S. A., & Magee, C. A. The relationship between implicit beliefs, anxiety, and attributional style in high-level soccer players. Journal of Applied Sport Psychology. 2015. Vol. 27(4). P. 398–411. URL: https://doi.org/10.1080/10413200.2015.1019681
Gonzalo D., Kleim B., Donaldson C., Moorey S., Ehlers A. How disorder-specific are depressive attributions? A comparison of individuals with depression, post-traumatic stress disorder and healthy controls. Cognitive Therapy and Research. 2012. Vol. 36(6). P. 731–739. URL: https://doi.org/10.1007/s10608-011-9429-0
Hawkins M. T., Miller R. J. Cognitive vulnerability and resilience to depressed mood. Australian Journal of Psychology. 2003. Vol. 55(3). P. 176–183. URL: https://doi.org/10.1080/0004953042000298642
Houston D. M. Revisiting the relationship between attributional style and academic performance. Journal of Applied Social Psychology. 2016. Vol. 46 (3). P. 192–200. URL: https://doi.org/10.1111/jasp.12356
Huang C. Relation Between Attributional Style and Subsequent Depressive Symptoms: A Systematic Review and Meta-Analysis of Longitudinal Studies. Cognitive Therapy and Research. 2015. Vol. 39. P. 721–735. URL: https://doi.org/10.1007/s10608-015-9700-x
Ibrahim F., Göddertz D., Herzberg P. Y. An experimental study of the non-self-serving attributional bias within the impostor phenomenon and its relation to the fixed mindset. Current Psychology. A Journal for Diverse Perspectives on Diverse Psychological Issues. Advance online publication. 2022. URL: https://doi.org/10.1007/s12144-022-03486-0
Kaur R. Role of Attributional, Styles and Perceived Control in Control in Social Anxiety Among University Entrants. Electronic Journal of Research in Educational Psychology. 2017. Vol. 15. P. 355–376. DOI: 10.14204/ejrep.42.16056
Khodarahimi S., Veiskarami H., Ovejero M. Personality Dimensions and Attributional Styles in Individuals with and without Gender Dysphoria. Journal of Mind and Medical Sciences. 2018. Vol. 5. DOI: 10.22543/7674.52.P284293
Kneebone I. I., Dewar S. J. Reliability and validity of the Attributional Style Questionnaire- Survey in people with multiple sclerosis. Therapeutic advances in neurological disorders. 2017. Vol. 10(1). P. 33–40. URL: https://doi.org/10.1177/1756285616673515
Kneebone I. I., Guerrier S., Dunmore E., Jones E., Fife-Schaw C. A longitudinal examination of the hopelessness theory of depression in people who have multiple sclerosis: Corrigendum. Behavioural Neurology. 2020. Article 1805958. URL: https://doi.org/10.1155/2020/1805958
Kneebone I. I., Dunmore E. Attributional style and symptoms of depression in persons with multiple sclerosis. International Journal of Behavioral Medicine. 2004. Vol. 11. P. 110–115. URL: https://doi.org/10.1207/s15327558ijbm1102_7
Krahé B., Möller I. Playing violent electronic games, hostile attributional style, and aggression-related norms in German adolescents. Journal of adolescence. 2004. Vol. 27. P. 53–69. URL: https://doi.org/10.1016/j.adolescence.2003.10.006
Lapite A., Maree J., Jordaan J. The effects of the attributional style on the mathematics performance of senior secondary school students. South African Journal of Education. 2022. Vol. 42. P. 1–17. URL: https://doi.org/10.15700/saje.v42n3a2113
Lo C. S. L., Ho S. M. Y., Hollon S. D. The effects of rumination and negative cognitive styles on depression: A mediation analysis. Behavior Research and Therapy. 2008. Vol. 46. P. 487–495. URL: https://doi.org/10.1016/j.brat.2008.01.013
Lyubomirsky S., Tkach C. The consequences of dysphoric rumination // Papageorgiou C., Wells A. (Eds.). Depressive rumination: Nature, theory and treatments. London, UK : Wiley. 2004. P. 21–42. URL: https://doi.org/10.1002/9780470713853.ch2
Manly P. C., McMahon R. J., Bradley C. F., Davidson P. O. Depressive attributional style and depression following childbirth. Journal of Abnormal Psychology. 1982. Vol. 91(4). P. 245–254. URL: https://doi.org/10.1037/0021-843X.91.4.245
Martin J. A., Penn D. L. Attributional style in schizophrenia: An investigation in outpatients with and without persecutory delusions. Schizophrenia Bulletin. 2002. Vol. 28(1), P. 131–141. URL: https://doi.org/10.1093/oxfordjournals.schbul.a006916
McQuade J.D., Hoza B., Waschbusch D.A., Murray-Close D., Owens J.S. Changes in self-perceptions in children with ADHD: a longitudinal study of depressive symptoms and attributional style. Behavior Therapy. 2011. Vol. 42(2). P. 170–182. DOI: 10.1016/j.beth.2010.05.003
Miller D. T., & Ross M. Self-serving biases in the attribution of causality: Fact or fiction? Psychological Bulletin. 1975. Vol. 82(2). P. 213-225. URL: https://doi.org/10.1037/h0076486
Nolen-Hoeksema S., Parker L. E., Larson J. Ruminative coping with depressed mood following loss. Journal of Personality and Social Psychology. 1994. Vol. 67. P. 92–104. DOI:10.1037/0022-3514.67.1.92.
Peterson C., Semmel A., von Baeyer C., Abramson L. Y., Metalsky G. I., Seligman M. E. P. The attributional style questionnaire. Cognitive Therapy and Research. 1982. Vol. 6. P. 287–299. URL: https://doi.org/10.1007/BF01173577
Polster J., Mcclure J., Siegert R., Ward T. Attributions for Real and Hypothetical Events: Do They Predict Depression? Australian Journal of Psychology. 1997. Vol. 49. P. 42–48. URL: https://doi.org/10.1080/00049539708259849
Robins C. J. Attributions and depression: Why is the literature so inconsistent? Journal of Personality and Social Psychology. 1988. Vol. 54. P. 880–889. URL: https://doi.org/10.1037/0022-3514.54.5.880
Rodriguez C. M., Routh D. K. Depression, anxiety, and attributional style in learning-disabled and non-learning-disabled children. Journal of Clinical Child Psychology. 1989. Vol. 18(4). P. 299–304. URL: https://doi.org/10.1207/s15374424jccp1804_2
Ruan Q.-N., Shen G.-H., Yang J.-S., Yan W.-J. The interplay of self-acceptance, social comparison and attributional style in adolescent mental health: cross-sectional study. BJPsych Open. 2023. Vol. 9. Issue 6. URL: https://doi.org/10.1192/bjo.2023.594
Sawamiya Y., Tagami F. Construction of an optimistic attributional style questionnaire. Japanese Journal of Educational Psychology. 1997. Vol. 45. P. 355–362. DOI: 10.5926/jjep1953.45.3_355
Sittseva M. Psychological Features of Attributive Personality Styles: Theoretical Analysis of the Problem. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія : Психологія. Т. 35 (74). № 3. 2024. C. 34–40. URL: https://doi.org/10.32782/2709-3093/2024.3/05
Takahira M. An examination of congruency hypothesis in hopelessness theory of depression. The Japanese journal of psychology. 2000. Vol. 71(3). P. 197–204. URL: https://doi.org/10.4992/jjpsy.71.197
Tian H., Wang P. Development of the Attributional Style of Doctor Questionnaire. Psychology Research and Behavior Management. 2020. Vol. 13. P. 1079–1088. URL: https://doi.org/10.2147/PRBM.S267141
Wang J., Wang X., McWhinnie C.M. et al. Depressogenic Attributional Style and Depressive Symptoms in Chinese University Students: The Role of Rumination and Distraction. Journal of Rational-Emotive & Cognitive-Behavior Therapy. 2019. Vol. 37. P. 39–51. URL: https://doi.org/10.1007/s10942-018-0298-2
Weiner В. The attribution approach to emotion and motivation: history, hypotheses, home runs, headaches / heartaches. Emotion Review. 2014. № 6 (4). P. 353–361. DOI: 10.1177/1754073914534502
Yue T., Zhou J., Zhang Y., Li M., Wang Q., Long R., Liu J. Impact of Attributional Style of Behavior Outcome on the Sustainable Development of Residents’ Energy-Saving Behavior: Differences in Policy Responses of Residents. Applied Sciences. 2023. № 13. 3319. URL: https://doi.org/10.3390/app13053319
Zoljanahi, Ehda & Mohammadi-nezhad, Mahdi & Sadeghpour Gildeh, Bahram & Taheri, Hamid. Investigating Sport Attributional Style, Sport Self-Efficacy, and Creativity in Elite Team Athletes. Iranian Journal of Psychiatry and Behavioral Sciences. 2018. DOI: 10.5812/ijpbs.7860
Zuckerman M. Attribution of success and failure revisited: or The motivational bias is alive and well in attribution theory. Journal of Personality. 1979. № 47(2). P. 245–287. URL: https://doi.org/10.1111/j.1467-6494.1979.tb00202.x
